Йов 15
1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
Alors Eliphas Témanite prit la parole, et dit:
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
Un homme sage proférera-t-il dans ses réponses une science aussi légère que le vent, des opinions vaines; et remplira-t-il son ventre du vent d'Orient;
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
Disputant avec des discours qui ne servent de rien, et avec des paroles dont on ne peut tirer aucun profit?
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
Certainement tu abolis la crainte [de Dieu], et tu anéantis peu à peu la prière qu'on doit présenter au [Dieu] Fort.
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Car ta bouche fait connaître ton iniquité, et tu as choisi un langage trompeur.
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
C'est ta bouche qui te condamne, et non pas moi; et tes lèvres témoignent contre toi.
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
Es-tu le premier homme né? ou as-tu été formé avant les montagnes?
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
As-tu été instruit dans le conseil secret de Dieu, et renfermes-tu seul la sagesse?
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
Que sais-tu que nous ne sachions? quelle connaissance as-tu que nous n'ayons?
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
Il y a aussi parmi nous des hommes à cheveux blancs, et des gens d'une fort grande vieillesse, il y en a même de plus âgés que ton père.
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
Les consolations du [Dieu] Fort te semblent-elles trop petites? et as-tu quelque chose de caché par-devers toi?
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
Qu'est-ce qui t'ôte le cœur, et pourquoi clignes-tu les yeux?
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
Que tu pousses ton souffle contre le [Dieu] Fort, et que tu fasses sortir de ta bouche de tels discours?
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
Qu'est-ce que de l'homme [mortel], qu'il soit pur, et de celui qui est né de femme, qu'il soit juste?
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
Voici, [le Dieu fort] ne s'assure point sur ses saints, et les cieux ne se trouvent point purs devant lui;
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Et combien plus l'homme, qui boit l'iniquité comme l'eau, est-il abominable et impur?
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
Je t'enseignerai, écoute-moi, et je te raconterai ce que j'ai vu;
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
Savoir ce que les sages ont déclaré, et qu'ils n'ont point caché; ce qu'ils avaient [reçu] de leurs pères;
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
Eux à qui seuls la terre a été donnée, et parmi lesquels l'étranger n'est point passé.
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
Le méchant est [comme] en travail d'enfant tous les jours de sa vie, et un [petit] nombre d'années est réservé à l'homme violent.
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
Un cri de frayeur est dans ses oreilles; au milieu de la paix [il croit] que le destructeur se jette sur lui.
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
Il ne croit point pouvoir sortir des ténèbres; et il est toujours regardé de l'épée.
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
Il court après le pain, en [disant]: où y en a-t-il? il sait que le jour de ténèbres est tout prêt, et il le touche comme avec la main.
24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
L'angoisse et l'adversité l'épouvantent, et chacune l'accable, comme un Roi équipé pour le combat.
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
Parce qu'il a élevé sa main contre le [Dieu] Fort, et qu'il s'est roidi contre le Tout-puissant;
26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
Il lui sautera au collet, [et] sur l'épaisseur de ses gros boucliers.
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
Parce que la graisse aura couvert son visage, et qu'elle aura fait des replis sur son ventre.
28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
Et qu'il aura habité dans les villes détruites, et dans des maisons où il ne demeurait plus personne, et qui étaient réduites en monceaux de pierres.
29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
Mais il n'en sera pas plus riche, car ses biens ne subsisteront point, et leur entassement ne se répandra point sur la terre.
30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
Il ne pourra point se tirer des ténèbres; la flamme séchera ses branches encore tendres; il s'en ira par le souffle de la bouche du [Tout-puissant].
31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
Qu'il ne s'assure [donc] point sur la vanité par laquelle il a été séduit, car son changement lui sera inutile.
32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
Ce sera fait de lui avant son temps, ses branches ne reverdiront point.
33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
On lui ravira son aigret comme à une vigne; et on [lui] fera tomber ses boutons comme à un olivier.
34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
Car la bande des hypocrites sera désolée; le feu dévorera les tentes de [ceux qui reçoivent les] présents.
35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
Ils conçoivent le travail, et ils enfantent le tourment, et machinent dans le cœur des fraudes.
