Йов 15

1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

Then Eliphaz the Thaemanite answered and said,

2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

Will a wise man give for answer a [mere] breath of wisdom? and does he fill up the pain of his belly,

3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

reasoning with improper sayings, and with words wherein is no profit?

4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

Hast not you moreover cast off fear, and accomplished such words before the Lord?

5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

You are guilty by the words of your mouth, neither have you discerned the words of the mighty.

6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

Let your own mouth, and not me, reprove you: and your lips shall testify against you.

7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

What! are you the first man that was born? or were you established before the hills?

8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

Or have you heard the ordinance of the Lord? or has God used you as [his] counsellor? and has wisdom come [only] to you?

9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

For what know you, that, we know not? or what understand you, which we do not also?

10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

Truly among us [are] both the old and very aged man, more advanced in days than your father.

11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

You have been scourged for [but] few of your sins: you have spoken haughtily [and] extravagantly.

12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

What has your heart dared? or what have your eyes [aimed at],

13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

that you have vented [your] rage before the Lord, and delivered such words from [your] mouth?

14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

For who, being a mortal, [is such] that he shall be blameless? or, [who that is] born of a woman, that he should be just?

15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

Forasmuch as he trusts not his saints; and the heaven is not pure before him.

16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

Alas then, abominable and unclean is man, drinking unrighteousness as a draught.

17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

But I will tell you, listen to me; I will tell you now what I have seen;

18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

things wise men say, and their fathers have not hidden.

19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

To them alone the earth was given, and no stranger came upon them.

20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

All the life of the ungodly [is spent] in care, and the years granted to the oppressor are numbered.

21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

And his terror is in his ears: just when he seems to be at peace, his overthrow will come.

22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

Let him not trust that he shall return from darkness, for he has been already made over to the power of the sword.

23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

And he has been appointed to be food for vultures; and he knows within himself that he is doomed to be a carcass: and a dark day shall carry him away as with a whirlwind.

24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

Distress also and anguish shall come upon him: he shall fall as a captain in the first rank.

25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

For he has lifted his hands against the Lord, and he has hardened his neck against the Almighty Lord.

26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

And he has run against him with insolence, on the thickness of the back of his shield.

27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

For he has covered his face with his fat, and made layers of fat upon his thighs.

28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

And let him lodge in desolate cities, and enter into houses without inhabitant: and what they have prepared, others shall carry away.

29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

Neither shall he at all grow rich, nor shall his substance remain: he shall not cast a shadow upon the earth.

30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

Neither shall he in any wise escape the darkness: let the wind blast his blossom, and let his flower fall off.

31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

Let him not think that he shall endure; for his end shall be vanity.

32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

His harvest shall perish before the time, and his branch shall not flourish.

33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

And let him be gathered as the unripe grape before the time, and let him fall as the blossom of the olive.

34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

For death is the witness of an ungodly man, and fire shall burn the houses of them that receive gifts.

35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.

And he shall conceive sorrows, and his end shall be vanity, and his belly shall bear deceit.