Йов 15
1 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
To naah Taman acaeng Eliphaz mah,
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
palungha kami loe takhi hoi kanghmong lokthuih han oh maw? A zok to ni angyae bang ih takhi hoi koisak han oh maw?
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
Tidoeh avang ai lok, to tih ai boeh loe atho om ai lok thuih han oh maw?
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
Ue, nang loe Sithaw zithaih to na pahnawt sut boeh moe, Sithaw khae lawkthuihaih doeh na pakaa khoep boeh.
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Na pakha mah zaehaih to thuih moe, aling thaih kami ih lok to na patoh.
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
Kai mah zaehaih kang net ai, na pakha mah ni ang net; ue, na palai mah na sethaih to thuih.
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
Nang loe tapen tangsuek kami ah maw na oh? Maenawk sah ai naah sak ah na oh boeh maw?
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
Sithaw khae hoi ih tamqu lok to na thaih vai maw? Palunghahaih tawn kami loe nang khue maw?
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
Ka panoek o ai ih hmuen, timaw na panoek? Ka thaih o kop ai ih hmuen, timaw na thai kop?
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
Nam pa pongah saning coeh, sampok kaminawk kaicae khaeah oh vop.
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
Sithaw pathloephaih lok to na khawt ai vop maw? Hawk ih hmuen na suek vop maw?
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
Tipongah palung koehhaih to na paroi moe, miktamai hoiah mik na padai loe?
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
To tiah na oh pongah na ai maw Sithaw koeh ai ih hmuen to na sak moe, na pakha thung hoiah lok na tacawtsak?
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
Kami loe timaw, anih loe ciim thai tih maw? Nongpata mah tapen ih kami loe toeng thai tih maw?
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
Khenah, Sithaw loe angmah ih kaciim kaminawk mataeng doeh oep ai; ue, a hmaa ah loe vannawk doeh ciim ai.
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
To tiah nahaeloe zaehaih tui baktih kanae, panuet thok kami cae loe kawkruk maw amhnong tih?
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
Tahngai ah, kang thuih han vop; ka hnuk ih hmuen to kang thuih han vop;
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
palungha kaminawk loe, ampanawk khae hoi hak ih hmuennawk to angphat ai ah thuih o:
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
nihcae acaeng han khue ni prae to paek, nihcae salakah acaeng kalah mi doeh om o ai.
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
Kasae kami loe a hing thung patangkhang, pacaekthlaek thaih kami loe a hing thung karai tong han ih saningnawk to panoek ai.
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
Anih ih naa loe zithaih lok hoiah koi; khosak hoih nathuem ah, a nuiah amrohaih to phak.
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
Anih loe vinghaih thung hoi loih hanah oephaih tawn ai; sumsen ni a zing sut boeh.
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
Anih loe amhet rumram moe, caaknaek to pakrong; a nuiah pha han koi vinghaih ani loe zoi boeh, tiah anih mah panoek.
24 Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
Raihaih hoi palungboenghaih mah anih to tasoehsak moe, siangpahrang mah misatuk han amsakcoek baktih toengah, raihaih hoi palungboenghaih mah anih to pazawk.
25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
Anih mah Sithaw to ban payangh thuih moe, Thacak Sithaw ih lok aek hanah tha pathok.
26 проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
Kathah parai misa angvaenghaih aphawnawk to angkhuk moe, Sithaw to a hmang;
27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
anih ih mikhmai loe thawk hruk moe, a kaeng ih ngan doeh tasa bangah tacawt dok.
28 і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
Anih loe kamro tangcae vangpuinawk, mi mah doeh om haih ai ih, kamtimh tom imnawk ah ni khosak.
29 Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
Anih loe angraeng thai mak ai, anih angraenghaih doeh cak mak ai; long nui khosak naah a tawnh ih hmuennawk doeh pung mak ai.
30 Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
Anih loe vinghaih thung hoi loih thai mak ai; anih ih tanghangnawk loe hmai mah kang ueloe, Sithaw pakha thung ih takhi mah hmut phaeng tih.
31 Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
Avang ai hmuen oephaih hoiah angmah hoi angmah to angling hmah nasoe, to tih ai nahaeloe avang ai atho to ni anih mah hnu tih.
32 вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
Anih loe atue pha ai naah azaem ueloe, tanghang doeh tacawt mak ai boeh.
33 Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
Anih loe hmin ai naah pakhrik ving ih misurthaih baktih, apawk kangmuen olive thingkung baktiah ni om tih.
34 бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
Sithaw tidoeh sah ai kaminawk loe azaem o tih; bokhaih tangqum koeh kaminawk ih kahni im loe hmai mah kang tih.
35 він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
Nihcae loe raihaih to zok ah pomh o moe, tidoeh avang ai caa to tapen o; nihcae ih zok loe alinghaih to ni pomh o, tiah a naa.
