Йов 14
1 Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:
Ti tao a maiyanak iti babai, agbiag laeng iti sumagmamano nga al-aldaw ken napnoan ti riribuk.
2 вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.
Agrusing isuna manipud iti daga a kasla maysa a sabong ket makeltay; agpukaw isuna a kasla aniniwan ken saan nga agpaut.
3 І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!
Kumitkitaka kadi iti aniaman kadagitoy? Ikuyognak kadi iti pangukoman?
4 Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!
Siasino ti makaiyeg ti maysa a banag a nadalus manipud ti maysa a banag a narugit? Awan.
5 Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —
Naikeddengen dagiti al-aldaw ti tao; Adda kenka dagiti bilang dagiti bulbulanna; dinutokam ti pagpatinggaanna a saanna a mabalin a labsan.
6 відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.
Iyadayom iti panagkitam kenkuana tapno makainana isuna, tapno maragragsakna ti aldawna a kas maysa a natangdanan a tao no maaramidna ti kasta.
7 Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;
Adda ti namnama iti kayo; no mapukan daytoy, mabalin nga agrusing manen, a saanto nga agsardeng ti naganus a sangana.
8 якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,
Uray no matangkenan ti ramutna iti daga, ken matay ti puonna iti daga,
9 то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!
ngem uray makaangot laeng daytoy iti danum, agsaringitto daytoy ken agsanga a kas iti mula.
10 А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?
Ngem matay ti tao; kumapsot isuna; pudno nga agsardeng nga aganges ti tao, ket sadino ti ayanna?
11 Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,
Kas ti panagawan ti danum iti dan-aw ken kas iti panagpukaw ken panagmaga ti danum iti karayan,
12 так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.
kasta met ti panagidda dagiti tattao ken saanen a bumangon manen. Agingga nga awanen dagiti langit, saandanto nga agriing wenno mariing iti pannaturogda.
13 О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав! (Sheol h7585)
O, nga ilemmengnak koma idiay sheol nga adayu manipud kadagiti riribuk, ken idulinnak iti nalimed agingga a malpas ti pungtotmo, a tudingannak iti maysa a nadutokan a tiempo nga agtalinaed sadiay ket lagipennak! (Sheol h7585)
14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!
No matay ti tao, agbiagto aya manen? No kasta, tarigagayak nga urayen amin a pakabannogak sadiay agingga nga umay ti pannakawayawayak.
15 Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
Umawagkanto, ket sungbatanka. Agtarigagaykanto kadagiti trabaho dagiti imam.
16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —
Bilangen ken imdengamto dagiti addangko; saanmonto a kankanayon a siputan ti basolko.
17 провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.
Maidulinto dagiti basbasolko iti maysa a supot; kallubamto dagiti kinadakesko.
18 Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,
Ngem uray dagiti banbantay ket agriggaay ken agbalin nga awan mamaayna; uray dagiti batbato ket maiyakar kadagiti ayanda;
19 каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.
runoten dagiti danum dagiti batbato; iyanod ti panaglayusda ti tapuk ti daga. Kas iti daytoy, dadaelem dagiti namnama ti tao.
20 Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.
Kankanayonmo a parmeken isuna, ket aglabas isuna; baliwam ti rupana ken papanawem tapno matay isuna.
21 Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.
Maidaydayaw dagiti annakna a lallaki, ngem saanna nga ammo daytoy; mabalin a maipababada, ngem saanna a makita a mapasamak daytoy.
22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.
Mariknana laeng ti ut-ot ti bukodna a bagi, ken agladingit isuna para iti bagina.
