Йов 13
1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
Eis que tudo isto viram os meus olhos, e os meus ouvidos o ouviram e entenderam.
2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
Como vós o sabeis, o sei eu também; não vos sou inferior.
3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
Mas eu falarei ao Todo-poderoso, e quero defender-me para com Deus.
4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
Vós porém sois inventores de mentiras, e vós todos médicos que não valem nada.
5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
Oxalá vos calasseis de todo! que isso seria a vossa sabedoria.
6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
Ouvi agora a minha defesa, e escutai os argumentos dos meus lábios.
7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
Porventura por Deus falareis perversidade? e por ele falareis engano?
8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Ou fareis aceitação da sua pessoa? ou contendereis por Deus?
9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
Ser-vos-ia bom, se ele vos esquadrinhasse? ou zombareis dele, como se zomba de algum homem?
10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
Certamente vos repreenderá, se em oculto fizerdes aceitação de pessoas.
11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
Porventura não vos espantará a sua alteza? e não cairá sobre vós o seu temor?
12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
As vossas memórias são como a cinza: as vossas alturas como alturas de lodo.
13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
Calai-vos perante mim, e falarei eu, e que fique aliviado algum tanto.
14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
Por que razão tomo eu a minha carne com os meus dentes, e ponho a minha vida na minha mão?
15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
Ainda que me matasse, nele esperarei; contudo os meus caminhos defenderei diante dele.
16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
Também ele será a salvação minha: porém o hipócrita não virá perante o seu rosto
17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
Ouvi com atenção as minhas razões, e com os vossos ouvidos a minha declaração.
18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
Eis que já tenho ordenado a minha causa, e sei que serei achado justo.
19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
Quem é o que contenderá comigo? se eu agora me calasse, daria o espírito.
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
Duas coisas somente não faças para comigo; então me não esconderei do teu rosto:
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
Desvia a tua mão para longe, de sobre mim, e não me espante o teu terror.
22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
Chama, pois, e eu responderei; ou eu falarei, e tu responde-me.
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
Quantas culpas e pecados tenho eu? notifica-me a minha transgressão e o meu pecado.
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
Porque escondes o teu rosto, e me tens por teu inimigo?
25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
Porventura quebrantarás a folha arrebatada do vento? e perseguirás o restolho seco?
26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
Porque escreves contra mim amarguras e me fazes herdar as culpas da minha mocidade?
27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
Também pões no tronco os meus pés, e observas todos os meus caminhos, e marcas as solas dos meus pés.
28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
Envelhecendo-se entretanto ele com a podridão, e como o vestido, ao qual roi a traça.
