Йов 13

1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

Inao! fa nitreako iaby zao, tsinano’ ty sofiko vaho maharendreke.

2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

Ze fohi’areo, apotako ka; Izaho tsy zai’ areo.

3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

Fe te hivolañe amy El-Sadai iraho, te hifanointoiñe aman’ Añahare.

4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

Mpanosoke vande nahareo, songa mpanaha tsy manjofake.

5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

Ehe t’ie vata’e nianjiñe, le ho natao hihitse!

6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

Ehe janjiño ty havereko, vaho janjiño ty fanoroan-tsoñiko

7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

Hisaontsy hamengohañ’ aman’Añahare hao, hilañona’areo famañahiañe?

8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Handombok’ aze v’inahareoo? h’ondati-aivo, mpihalaly ho an’Andrianañahare hao?

9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

Hahasoa anahareo hao te itsikaraha’e? Hamañahy Aze hao nahareo manahake ty famañahiañe ondaty?

10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

Ie ho trevohe’e te mirihy añ’etake.

11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

Tsy hampangebahebak’ anahareo hao ty enge’e? naho hivotrak’ ama’ areo ty fañeveñañe.

12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

Oha-drehan-davenoke ty onin-taro’ areo, fiaron-dietse ty fikala’ areo.

13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

Mianjiña, apoho iraho hivolañe le adono ho amako ty toly.

14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

Ino ty andrambesako? ami’ty nifeko ty nofoko, vaho apoko an-tañako ty fiaiko.

15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

Ndra te havetra’e, ie ty fatokisako fe hiverok’ añ’atrefa’e raho ty amo satakoo,

16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

Vaho zao ty ho fandrombahañe ahy: te tsy hiatrek’aze ty tsy aman-Kake

17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

Tsendreño o entakoo, naho ty lañonako an-dravembia’ areo.

18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

Ingo, fa nalahako i tarokoy, apotako te hahazo to.

19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

Ia ty hifanjomotse amako? le ho nitsiñe amy zao raho vaho nikenkañe.

20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

Ehe ty raha roe avao ty tsy hanoa’o ahy, le tsy hietahako o lahara’oo.

21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

Ahankaño amako ty fità’o, le ehe tsy hampianifañe ahy ty fañeveñako ama’o

22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

Ie amy zao koiho, le hanoiñe iraho, ke angao hivolan-draho vaho toiño.

23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

Fire o fandilarako naho hakeokoo? Ampahafohino ahy ty fiolako naho o tahikoo,

24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

Akore te añetaha’o laharañe, vaho manao ahy ho rafelahi’o?

25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

Hampititititihe’o hao ty ravets-atae asiotsion-tioke, ho heañe’o hao ty kafo maike?

26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

Fa anokira’o raha mafaitse iraho, vaho ampandova’o ahy o hakeoko te niajalahy.

27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

Añombea’o longòke o tombokoo, naho efera’o ty ho nilian-tombokoo.

28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!

ie mihamomoke hoe raha lo iraho, hoe saroñe nihanem-bararaoke.