Йов 13
1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
Ecco, l’occhio mio tutto questo l’ha veduto; l’orecchio mio l’ha udito e l’ha inteso.
2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
Quel che sapete voi lo so pur io, non vi sono punto inferiore.
3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
Ma io vorrei parlare con l’Onnipotente, avrei caro di ragionar con Dio;
4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
giacché voi siete de’ fabbri di menzogne, siete tutti quanti de’ medici da nulla.
5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
Oh se serbaste il silenzio! esso vi conterebbe come sapienza.
6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
Ascoltate, vi prego, quel che ho da rimproverarvi; state attenti alle ragioni delle mie labbra!
7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
Volete dunque difendere Iddio parlando iniquamente? sostener la sua causa con parole di frode?
8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Volete aver riguardo alla sua persona? e costituirvi gli avvocati di Dio?
9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
Sarà egli un bene per voi quando vi scruterà a fondo? credete ingannarlo come s’inganna un uomo?
10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
Certo egli vi riprenderà severamente se nel vostro segreto avete dei riguardi personali.
11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
La maestà sua non vi farà sgomenti? Il suo terrore non piomberà su di voi?
12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
I vostri detti memorandi son massime di cenere; i vostri baluardi son baluardi d’argilla.
13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
Tacete! lasciatemi stare! voglio parlare io, e m’avvenga quello che può!
14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
Perché prenderei la mia carne coi denti? Metterò piuttosto la mia vita nelle mie mani.
15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
Ecco, egli m’ucciderà; non spero più nulla; ma io difenderò in faccia a lui la mia condotta!
16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
Anche questo servirà alla mia salvezza; poiché un empio non ardirebbe presentarsi a lui.
17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
Ascoltate attentamente il mio discorso, porgete orecchio a quanto sto per dichiararvi.
18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
Ecco, io ho disposto ogni cosa per la causa; so che sarò riconosciuto giusto.
19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
V’è qualcuno che voglia farmi opposizione? Se v’è io mi taccio e vo’ morire.
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
Ma, o Dio, concedimi solo due cose, e non mi nasconderò dal tuo cospetto:
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
ritirami d’addosso la tua mano, e fa’ che i tuoi terrori non mi spaventin più.
22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
Poi interpellami, ed io risponderò; o parlerò io, e tu replicherai.
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
Quante sono le mie iniquità, quanti i miei peccati? Fammi conoscere la mia trasgressione, il mio peccato!
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
Perché nascondi il tuo volto, e mi tieni in conto di nemico?
25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
Vuoi tu atterrire una foglia portata via dal vento? Vuoi tu perseguitare una pagliuzza inaridita?
26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
tu che mi condanni a pene così amare, e mi fai espiare i falli della mia giovinezza,
27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
tu che metti i miei piedi nei ceppi, che spii tutti i miei movimenti, e tracci una linea intorno alla pianta de’ miei piedi?
28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
Intanto questo mio corpo si disfa come legno tarlato, come un abito roso dalle tignuole.
