Йов 13
1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
Voilà que mon œil a vu toutes ces choses, et que mon oreille les a ouïes, et que je les ai comprises une à une.
2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
Et je sais, moi aussi, selon votre science, et je ne suis point inférieur à vous.
3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
Mais cependant c’est au Tout-Puissant que je parlerai, et c’est avec Dieu que je désire m’entretenir,
4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
En montrant auparavant que vous êtes des fabricateurs de mensonge et des défenseurs de maximes perverses.
5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
Et plût à Dieu que vous gardiez le silence! Vous pourriez passer pour sages.
6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
Ecoutez donc ma réprimande, et soyez attentifs au jugement de mes lèvres.
7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
Est-ce que Dieu a besoin de votre mensonge, de manière que vous parliez pour lui un langage artificieux?
8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Est-ce que vous faites acception de sa personne, et que vous vous efforcez de juger en faveur de Dieu?
9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
Ou cela lui plaira-t-il, lui à qui rien ne peut être caché? Ou bien sera-t-il trompé comme un homme par vos artifices?
10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
Lui-même vous blâmera, parce qu’en secret vous faites acception de sa personne.
11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
Aussitôt qu’il s’émouvra, il vous troublera, et sa terreur fondra sur vous.
12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
Votre mémoire sera semblable à la cendre, et vos têtes superbes seront réduites en boue.
13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
Gardez un peu de temps le silence, afin que je dise tout ce que mon esprit me suggérera.
14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
Pourquoi déchiré-je ma chair avec mes dents? Et pourquoi porté-je mon âme entre mes mains?
15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
Quand il me tuerait, c’est en lui que j’espérerais; j’exposerai donc mes voies en sa présence.
16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
Et lui-même sera mon sauveur; car aucun hypocrite ne viendra en sa présence.
17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
Ecoutez mon discours, prêtez l’oreille à des énigmes.
18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
Si j’étais jugé, je sais que je serais trouvé innocent.
19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
Qui est celui qui veut entrer en jugement avec moi? Qu’il vienne: pourquoi me consumerais-je en me taisant?
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
Seulement, ô Dieu, ne me faites pas deux choses, et je ne me cacherai pas devant votre face:
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
Eloignez votre main de moi, et que votre crainte ne m’épouvante pas.
22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
Appelez-moi, et moi je vous répondrai; ou bien je parlerai, et vous, répondez-moi.
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
Combien ai-je d’iniquités et de péchés? Montrez-moi mes crimes et mes offenses.
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
Pourquoi me cachez-vous votre face, et me croyez-vous votre ennemi?
25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
C’est contre la feuille qui est emportée par le vent que vous montrez votre puissance, et c’est la paille desséchée que vous poursuivez;
26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
Car vous écrivez contre moi des sentences très rigoureuses, et vous voulez me consumer pour les péchés de ma jeunesse.
27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
Vous avez mis mes pieds dans les chaînes, vous avez observé tous mes sentiers, et vous avez considéré les traces de mes pieds;
28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
Moi qui dois être consumé comme un objet putréfié, et comme un vêtement qui est rongé par les vers.
