Йов 13
1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
Lo, mine eye hath seen all [this], mine ear hath heard and understood it.
2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
What ye know, [the same] do I know also: I [am] not inferior unto you.
3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
Surely I would speak to the Almighty, and I desire to reason with God.
4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
But ye [are] forgers of lies, ye [are] all physicians of no value.
5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
O that ye would altogether hold your peace! and it should be your wisdom.
6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
Hear now my reasoning, and hearken to the pleadings of my lips.
7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
Will ye speak wickedly for God? and talk deceitfully for him?
8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Will ye accept his person? will ye contend for God?
9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
Is it good that he should search you out? or as one man mocketh another, do ye [so] mock him?
10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
He will surely reprove you, if ye do secretly accept persons.
11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
Shall not his excellency make you afraid? and his dread fall upon you?
12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
Your remembrances [are] like unto ashes, your bodies to bodies of clay.
13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
Hold your peace, let me alone, that I may speak, and let come on me what [will].
14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
Wherefore do I take my flesh in my teeth, and put my life in mine hand?
15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
Though he slay me, yet will I trust in him: but I will maintain mine own ways before him.
16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
He also [shall be] my salvation: for an hypocrite shall not come before him.
17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
Hear diligently my speech, and my declaration with your ears.
18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
Behold now, I have ordered [my] cause; I know that I shall be justified.
19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
Who [is] he [that] will plead with me? for now, if I hold my tongue, I shall give up the ghost.
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
Only do not two [things] unto me: then will I not hide myself from thee.
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
Withdraw thine hand far from me: and let not thy dread make me afraid.
22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
Then call thou, and I will answer: or let me speak, and answer thou me.
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
How many [are] mine iniquities and sins? make me to know my transgression and my sin.
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
Wherefore hidest thou thy face, and holdest me for thine enemy?
25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
Wilt thou break a leaf driven to and fro? and wilt thou pursue the dry stubble?
26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
For thou writest bitter things against me, and makest me to possess the iniquities of my youth.
27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
Thou puttest my feet also in the stocks, and lookest narrowly unto all my paths; thou settest a print upon the heels of my feet.
28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
And he, as a rotten thing, consumeth, as a garment that is moth eaten.
