Йов 13
1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
Loe, mine eye hath seene all this: mine eare hath heard, and vnderstande it.
2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
I knowe also as much as you knowe: I am not inferiour vnto you.
3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
But I will speake to the Almightie, and I desire to dispute with God.
4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
For in deede ye forge lyes, and all you are physitions of no value.
5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
Oh, that you woulde holde your tongue, that it might be imputed to you for wisedome!
6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
Nowe heare my disputation, and giue eare to the arguments of my lips.
7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
Will ye speake wickedly for Gods defence, and talke deceitfully for his cause?
8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Will ye accept his person? or will ye contende for God?
9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
Is it well that he shoulde seeke of you? will you make a lye for him, as one lyeth for a man?
10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
He will surely reprooue you, if ye doe secretly accept any person.
11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
Shall not his excellencie make you afraid? and his feare fall vpon you?
12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
Your memories may be compared vnto ashes, and your bodyes to bodyes of clay.
13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
Holde your tongues in my presence, that I may speake, and let come vpon what will.
14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
Wherefore doe I take my flesh in my teeth, and put my soule in mine hande?
15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
Loe, though he slay me, yet will I trust in him, and I will reprooue my wayes in his sight.
16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
He shalbe my saluation also: for the hypocrite shall not come before him.
17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
Heare diligently my wordes, and marke my talke.
18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
Beholde nowe: if I prepare me to iudgement, I knowe that I shalbe iustified.
19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
Who is he, that will pleade with me? for if I nowe holde my tongue, I dye.
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
But doe not these two things vnto me: then will I not hide my selfe from thee.
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
Withdrawe thine hande from me, and let not thy feare make me afraide.
22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
Then call thou, and I will answere: or let me speake, and answere thou me.
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
Howe many are mine iniquities and sinnes? shewe me my rebellion, and my sinne.
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
Wherefore hidest thou thy face, and takest me for thine enemie?
25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
Wilt thou breake a leafe driuen to and from? and wilt thou pursue the drie stubble?
26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
For thou writest bitter things against me, and makest me to possesse the iniquities of my youth.
27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
Thou puttest my feete also in the stocks, and lookest narrowly vnto all my pathes, and makest the print thereof in ye heeles of my feet.
28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
Such one consumeth like a rotten thing, and as a garment that is motheaten.
