Йов 13
1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
“Indeed, my eyes have seen all this; my ears have heard and understood.
2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
What you know, I also know; I am not inferior to you.
3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
Yet I desire to speak to the Almighty and argue my case before God.
4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
You, however, smear with lies; you are all worthless physicians.
5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
If only you would remain silent; for that would be your wisdom!
6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
Hear now my argument, and listen to the plea of my lips.
7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
Will you speak wickedly on God’s behalf or speak deceitfully for Him?
8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Would you show Him partiality or argue in His defense?
9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
Would it be well when He examined you? Could you deceive Him like a man?
10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
Surely He would rebuke you if you secretly showed partiality.
11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
Would His majesty not terrify you? Would the dread of Him not fall upon you?
12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
Your maxims are proverbs of ashes; your defenses are defenses of clay.
13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
Be silent, and I will speak. Then let come to me what may.
14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
Why do I put myself at risk and take my life in my own hands?
15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
Though He slay me, I will hope in Him. I will still defend my ways to His face.
16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
Moreover, this will be my salvation, for no godless man can appear before Him.
17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
Listen carefully to my words; let my declaration ring in your ears.
18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
Behold, now that I have prepared my case, I know that I will be vindicated.
19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
Can anyone indict me? If so, I will be silent and die.
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
Only grant these two things to me, so that I need not hide from You:
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
Withdraw Your hand from me, and do not let Your terror frighten me.
22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
Then call me, and I will answer, or let me speak, and You can reply.
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
How many are my iniquities and sins? Reveal to me my transgression and sin.
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
Why do You hide Your face and consider me as Your enemy?
25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
Would You frighten a windblown leaf? Would You chase after dry chaff?
26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
For You record bitter accusations against me and bequeath to me the iniquities of my youth.
27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
You put my feet in the stocks and stand watch over all my paths; You set a limit for the soles of my feet.
28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
So man wastes away like something rotten, like a moth-eaten garment.
