Йов 13
1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
Lo, my eye has seen all this. My ear has heard and understood it.
2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
What ye know, I also know; I am not inferior to you.
3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
Surely I would speak to the Almighty, and I desire to reason with God.
4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
But ye are forgers of lies. Ye are all physicians of no value.
5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
O that ye would altogether be silent! And it would be your wisdom.
6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
Hear now my reasoning, and hearken to the pleadings of my lips.
7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
Will ye speak unrighteously for God, and talk deceitfully for him?
8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Will ye show partiality to him? Will ye contend for God?
9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
Is it good that he should search you out? Or as deceiving a man, will ye deceive him?
10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
He will surely reprove you if ye secretly show partiality.
11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
Shall not his majesty make you afraid, and his dread fall upon you?
12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
Your memorable sayings are proverbs of ashes. Your defenses are defenses of clay.
13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
Be quiet. Let me alone that I may speak, and let come on me what will.
14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
Why should I take my flesh in my teeth, and put my life in my hand?
15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
Behold, he will kill me; I have no hope. Nevertheless I will maintain my ways before him.
16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
This also shall be my salvation, that a profane man shall not come before him.
17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
Hear diligently my speech, and let my declaration be in your ears.
18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
Behold now, I have set my case in order. I know that I am righteous.
19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
Who is he who will contend with me? For then I would keep silent and give up the spirit.
20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
Only do not do two things to me, then I will not hide myself from thy face:
21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
Withdraw thy hand far from me, and do not let thy dread make me afraid.
22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
Then call thou, and I will answer, or let me speak, and answer thou me.
23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
How many are my iniquities and sins? Make me to know my transgression and my sin.
24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
Why do thou hide thy face, and reckon me for thine enemy?
25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
Will thou harass a driven leaf? And will thou pursue the dry stubble?
26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
For thou write bitter things against me, and make me to inherit the iniquities of my youth.
27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
Thou also put my feet in the stocks, and mark all my paths. Thou set a bound to the soles of my feet.
28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
Though I am like a rotten thing that decays, like a garment that is moth-eaten.
