Йов 12
1 А Йов відповів та й сказав:
Und Hiob antwortete und sprach:
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
Wahrlich, ihr seit Leute, und mit euch wird die Weisheit aussterben!
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
Auch ich habe Verstand wie ihr und bin nicht weniger als ihr, und wer wüßte solches nicht!
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
Zum Gespött bin ich meinem Freunde, der ich zu Gott rief und von ihm erhört wurde; der unschuldige Gerechte wird zum Gespött.
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
Dem Unglück Verachtung! das ist die Ansicht des Sicheren; sie ist bereit für die, deren Fuß ins Wanken kommt.
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
Den Räubern werden die Zelte in Ruhe gelassen; sie reizen Gott, und es geht ihnen wohl; sie führen ihren Gott in ihrer Faust.
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
Aber frage doch das Vieh, es wird dich belehren, und die Vögel des Himmels tun dir's kund.
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
Das Kraut des Feldes lehrt dich, und die Fische im Meer erzählen es.
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Wer unter allen diesen wüßte nicht, daß die Hand des HERRN solches gemacht hat,
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
daß in seiner Hand die Seele alles Lebendigen und der Geist jedes menschlichen Fleisches ist?
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
Prüft nicht das Ohr die Rede, wie der Gaumen die Speise schmeckt?
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
Wohnt bei den Greisen die Weisheit und bei den Betagten der Verstand?
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
Bei Ihm ist Weisheit und Stärke, Sein ist Rat und Verstand!
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
Siehe, was er niederreißt, wird nicht aufgebaut; wen er einsperrt, der wird nicht frei.
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
Stellt er die Gewässer ab, so vertrocknen sie; läßt er sie los, so verwüsten sie das Land.
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
Bei ihm ist Macht und Verstand; sein ist, der irrt und der irreführt.
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
Er führt die Räte beraubt hinweg und macht die Richter zu Narren.
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
Die Herrschaft der Könige löst er auf und schlingt eine Fessel um ihre Lenden.
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Er führt die Priester beraubt hinweg und stürzt die Festgegründeten um.
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
Er nimmt den Wohlbewährten die Sprache weg und raubt den Alten den Verstand.
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
Er schüttet Verachtung über die Edeln und löst den Gürtel der Starken auf.
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
Er enthüllt, was im Finstern verborgen liegt, und zieht den Todesschatten ans Licht.
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
Er vermehrt Völker, und er vernichtet sie; er breitet sie aus, und er führt sie weg.
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
Den Häuptern des Volkes im Lande nimmt er den Verstand und läßt sie irren in pfadloser Wüste;
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
sie tappen in Finsternis ohne Licht, er macht sie schwanken wie Trunkene.
