Йов 12
1 А Йов відповів та й сказав:
Da antwortete Hiob und sprach:
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
Ja, ihr seid die Leute; mit euch wird die Weisheit sterben!
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
Ich habe so wohl ein Herz als ihr und bin nicht geringer denn ihr; und wer ist, der solches nicht wisse?
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
Wer von seinem Nächsten verlachet wird, der wird Gott anrufen, der wird ihn erhören. Der Gerechte und Fromme muß verlachet sein
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
und ist ein verachtet Lichtlein vor den Gedanken der Stolzen, stehet aber, daß sie sich dran ärgern.
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
Der Verstörer Hütten haben die Fülle und toben wider Gott türstiglich, wiewohl es ihnen Gott in ihre Hände gegeben hat.
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
Frage doch das Vieh, das wird dich's lehren, und die Vögel unter dem Himmel, die werden dir's sagen.
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
Oder rede mit der Erde, die wird dich's lehren, und die Fische im Meer werden dir's erzählen.
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Wer weiß solches alles nicht, daß des HERRN Hand das gemacht hat,
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
daß in seiner Hand ist die Seele alles des, das da lebet, und der Geist alles Fleisches eines jeglichen?
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
Prüfet nicht das Ohr die Rede; und der Mund schmecket die Speise?
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
Ja, bei den Großvätern ist die Weisheit und der Verstand bei den Alten.
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
Bei ihm ist Weisheit und Gewalt, Rat und Verstand.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
Siehe, wenn er zerbricht, so hilft kein Bauen; wenn er jemand verschleußt, kann niemand aufmachen.
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
Siehe, wenn er das Wasser verschleußt, so wird's alles dürre; und wenn s ausläßt, so kehret es das Land um.
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
Er ist stark und führet es aus. Sein ist, der da irret, und der da verführet.
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
Er führet die Klugen wie einen Raub und machet die Richter toll.
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
Er löset auf der Könige Zwang und gürtet mit einem Gürtel ihre Lenden.
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Er führet die Priester wie einen Raub und lässet es fehlen den Festen.
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
Er wendet weg die Lippen der Wahrhaftigen und nimmt weg die Sitten der Alten.
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
Er schüttet Verachtung auf die Fürsten und macht den Bund der Gewaltigen los.
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
Er öffnet die finstern Gründe und bringet heraus das Dunkel an das Licht.
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
Er macht etliche zum großen Volk und bringet sie wieder um. Er breitet ein Volk aus und treibet es wieder weg.
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
Er nimmt weg den Mut der Obersten des Volks im Lande und macht sie irre auf einem Umwege, da kein Weg ist,
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
daß sie in der Finsternis tappen ohne Licht; und macht sie irre wie die Trunkenen.
