Йов 12
1 А Йов відповів та й сказав:
Mais Job répondit, et dit:
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
Vraiment, êtes-vous tout un peuple; et la sagesse mourra-t-elle avec vous?
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
J'ai du bon sens aussi bien que vous, et je ne vous suis point inférieur; et qui [est-ce qui ne sait] de telles choses?
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
Je suis un homme qui est en risée à son ami, [mais] qui invoquera Dieu, et Dieu lui répondra. On se moque d'un homme qui est juste et droit.
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
Celui dont les pieds sont tout prêts à glisser, est selon la pensée de celui qui est à son aise, un flambeau dont on ne tient plus de compte.
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
Ce sont les tentes des voleurs [qui] prospèrent, et ceux-là sont assurés qui irritent le [Dieu] Fort, et ils sont ceux à qui Dieu remet tout entre les mains.
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
Et, en effet, je te prie, interroge les bêtes, et [chacune d'elles] t'enseignera; ou les oiseaux des cieux, et ils te le déclareront;
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
Ou parle à la terre, et elle t'enseignera; même les poissons de la mer te le raconteront;
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Qui est-ce qui ne sait toutes ces choses, [et] que c'est la main de l'Eternel qui a fait cela?
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
[Car c'est lui] en la main duquel est l'âme de tout ce qui vit, et l'esprit de toute chair humaine.
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
L'oreille ne discerne-t-elle pas les discours, ainsi que le palais savoure les viandes?
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
La sagesse est dans les vieillards, et l'intelligence [est le fruit] d'une longue vie.
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
Mais en lui est la sagesse et la force; à lui appartient le conseil et l'intelligence.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
Voilà, il démolira, et on ne rebâtira point; s'il ferme sur quelqu'un, on n'ouvrira point.
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
Voilà, il retiendra les eaux, et tout deviendra sec; il les lâchera, et elles renverseront la terre.
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
En lui est la force et l'intelligence; à lui est celui qui s'égare, et celui qui le fait égarer.
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
Il emmène dépouillés les conseillers, et il met hors du sens les juges.
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
Il détache la ceinture des Rois, et il serre leurs reins de sangles.
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Il emmène nus ceux qui sont en autorité, et il renverse les forts.
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
Il ôte la parole à ceux qui sont les plus assurés en leurs discours, et il prive de sens les anciens.
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
Il répand le mépris sur les principaux; il rend lâche la ceinture des forts.
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
Il met en évidence les choses qui étaient cachées dans les ténèbres, et il produit en lumière l'ombre de la mort.
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
Il multiplie les nations, et les fait périr; il répand çà et là les nations, et puis il les ramène.
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
Il ôte le cœur aux Chefs des peuples de la terre, et les fait errer dans les déserts où il n'y a point de chemin.
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
Ils vont à tâtons dans les ténèbres, sans aucune clarté, et il les fait chanceler comme des gens ivres.
