Йов 12
1 А Йов відповів та й сказав:
Job vastasi ja sanoi:
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
"Totisesti, te yksin olette kansa, ja teidän mukananne kuolee viisaus!
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
Onhan minullakin ymmärrystä yhtä hyvin kuin teillä; en ole minä teitä huonompi, ja kuka ei moisia tietäisi?
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
Ystävänsä pilkkana on hän, jota Jumala kuuli, kun hän häntä huusi, hurskas, nuhteeton on pilkkana.
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
Turvassa olevan mielestä sopii onnettomuudelle ylenkatse; se on valmiina niille, joiden jalka horjuu.
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
Ja rauhassa ovat väkivaltaisten majat, turvassa ne, jotka ärsyttävät Jumalaa, ne, jotka kantavat jumalansa kourassaan." -
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
"Mutta kysypä eläimiltä, niin ne opettavat sinua, ja taivaan linnuilta, niin ne ilmoittavat sinulle;
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
tahi tutkistele maata, niin se opettaa sinua, ja meren kalat kertovat sinulle.
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Kuka kaikista näistä ei tietäisi, että Herran käsi on tämän tehnyt,
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
hänen, jonka kädessä on kaiken elävän sielu ja kaikkien ihmisolentojen henki?" -
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
"Eikö korva koettele sanoja ja suulaki maista ruuan makua?"
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
"Vanhuksilla on viisautta, ja pitkä-ikäisillä ymmärrystä." -
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
"Jumalalla on viisaus ja voima, hänellä neuvo ja ymmärrys.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
Jos hän repii maahan, niin ei rakenneta jälleen; kenen hän telkeää sisälle, sille ei avata.
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
Katso, hän salpaa vedet, ja syntyy kuivuus; hän laskee ne irti, ja ne mullistavat maan.
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
Hänen on väkevyys ja ymmärrys; hänen on niin eksynyt kuin eksyttäjäkin.
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
Hän vie neuvosmiehet pois paljaiksi riistettyinä ja tekee tuomarit tyhmiksi.
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
Kuningasten kurituksesta hän kirvoittaa ja köyttää köyden heidän omiin vyötäisiinsä.
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Hän vie papit pois paljaiksi riistettyinä, ja ikimahtavat hän kukistaa.
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
Hän hämmentää luotettavain puheen ja ottaa pois vanhoilta taidon.
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
Hän vuodattaa ylenkatsetta ruhtinasten päälle ja aukaisee virtojen padot.
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
Hän paljastaa syvyydet pimeyden peitosta ja tuo valoon pilkkopimeän.
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
Hän korottaa kansat, ja hän hävittää ne, hän laajentaa kansakunnat, ja hän kuljettaa ne pois.
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
Maan kansan päämiehiltä hän ottaa ymmärryksen ja panee heidät harhailemaan tiettömissä autioissa.
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
He haparoivat pimeässä valoa vailla, ja hän panee heidät hoipertelemaan kuin juopuneet."
