Йов 12
1 А Йов відповів та й сказав:
And Job answers and says:
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
“Truly—you [are] the people, and wisdom dies with you.
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
I also have a heart like you, I am not fallen more than you, And with whom is there not like these?
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
I am a laughter to his friend: He calls to God, and He answers him, A laughter [is] the perfect righteous one.
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
A torch—despised in the thoughts of the secure Is prepared for those sliding with the feet.
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
The tents of spoilers are at peace, And those provoking God have confidence, Into whose hand God has brought.
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
And yet, now ask [one of] the beasts, And it shows you, And a bird of the heavens, And it declares to you.
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
Or talk to the earth, and it shows you, And fishes of the sea recount to you:
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Who has not known in all these, That the hand of YHWH has done this?
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
In whose hand [is] the breath of every living thing, And the spirit of all flesh of man.
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
Does the ear not try words? And the palate taste food for itself?
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
With the very aged [is] wisdom, And [with] length of days [is] understanding.
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
With Him [are] wisdom and might, To Him [are] counsel and understanding.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
Behold, He breaks down, and it is not built up, He shuts against a man, And it is not opened.
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
Behold, He keeps in the waters, and they are dried up, And He sends them forth, And they overturn the land.
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
With Him [are] strength and wisdom, His the deceived and deceiver.
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
Causing counselors to go away [as] a spoil, Indeed, He makes fools of judges.
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
He has opened the bands of kings, And He binds a girdle on their loins.
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Causing ministers to go away [as] a spoil And strong ones He overthrows.
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
Turning aside the lip of the steadfast, And the reason of the aged He takes away.
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
Pouring contempt on princes, And the girdle of the mighty He made feeble.
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
Removing deep things out of darkness, And He brings out to light death-shade.
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
Magnifying the nations, and He destroys them, Spreading out the nations, and He quiets them.
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
Turning aside the heart Of the heads of the people of the land, And He causes them to wander In vacancy—no way!
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
They feel darkness, and not light, He causes them to wander as a drunkard.”
