Йов 12
1 А Йов відповів та й сказав:
Så tog Job til Orde og svarede:
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
"Ja, sandelig, I er de rette, med eder dør Visdommen ud!
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
Også jeg har som I Forstand, står ikke tilbage for eder, hvo kender vel ikke sligt?
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
Til Latter for Venner er den, der råbte til Gud og fik Svar. den retfærdige er til Latter.
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
I Ulykke falder de fromme, den sorgløse spotter Faren, hans Fod står fast, mens Fristen varer.
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
I Fred er Voldsmænds Telte, og trygge er de, der vækker Guds Vrede, den, der fører Gud i sin Hånd.
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
Spørg dog Kvæget, det skal lære dig, Himlens Fugle, de skal oplyse dig,
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
se til Jorden, den skal lære dig lad Havets Fisk fortælle dig det!
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Hvem blandt dem alle ved vel ikke, at HERRENs Hånd har skabt det;
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
han holder alt levendes Sjæl i sin Hånd, alt Menneskekødets Ånd!
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
Prøver ej Øret Ord, og smager ej Ganen Maden?
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
Er Alderdom eet med Visdom, Dagenes Række med Indsigt?
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
Hos ham er der Visdom og Vælde, hos ham er der Råd og Indsigt.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
Hvad han river ned, det bygges ej op, den, han lukker inde, kommer ej ud;
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
han dæmmer for Vandet, og Tørke kommer, han slipper det løs, og det omvælter Jorden.
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
Hos ham er der Kraft og Fasthed; den, der farer og fører vild, er hans Værk.
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
Rådsherrer fører han nøgne bort, og Dommere gør han til Tåber;
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
han løser, hvad Konger bandt, og binder dem Reb om Lænd;
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Præster fører han nøgne bort og styrter ældgamle Slægter;
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
han røver de dygtige Mælet og tager de gamles Sans;
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
han udøser Hån over Fyrster og løser de stærkes Bælte;
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
han drager det skjulte frem af Mørket og bringer Mulmet for Lyset,
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
gør Folkene store og lægger dem øde, udvider Folkeslags Grænser og fører dem atter bort;
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
han tager Jordens Høvdingers Vid og lader dem rave i vejløst Øde;
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
de famler i Mørke uden Lys og raver omkring som drukne.
