Йов 12
1 А Йов відповів та й сказав:
Odpověděv pak Job, řekl:
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
V pravdě, že jste vy lidé, a že s vámi umře moudrost.
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
I jáť mám srdce jako vy, aniž jsem zpozdilejší než vy, anobrž při komž toho není?
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
Za posměch příteli svému jsem, kteréhož, když volá, vyslýchá Bůh; v posměchuť jest spravedlivý a upřímý.
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
Pochodně zavržená jest (podlé smýšlení člověka pokoje užívajícího) ten, kterýž jest blízký pádu.
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
Pokojné a bezpečné příbytky mají loupežníci ti, kteříž popouzejí Boha silného, jimž on uvodí dobré věci v ruku jejich.
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
Ano zeptej se třebas hovad, a naučí tě, aneb ptactva nebeského, a oznámí tobě.
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
Aneb rozmluv s zemí, a poučí tě, ano i ryby mořské vypravovati budou tobě.
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Kdo nezná ze všeho toho, že ruka Hospodinova to učinila?
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
V jehož ruce jest duše všelikého živočicha, a duch každého těla lidského.
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
Zdaliž ucho slov rozeznávati nebude, tak jako dásně pokrmu okoušejí?
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
Při starcích jest moudrost, a při dlouhověkých rozumnost.
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
Nadto pak u Boha moudrost a síla, jehoť jest rada a rozumnost.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
Jestliže on boří, nemůže zase stavíno býti; zavírá-li člověka, nemůže býti otevříno.
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
Hle, tak zastavuje vody, až i vysychají, a tak je vypouští, že podvracejí zemi.
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
U něho jest síla a bytnost, jeho jest ten, kterýž bloudí, i kterýž v blud uvodí.
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
On uvodí rádce v nemoudrost, a z soudců blázny činí.
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
Svazek králů rozvazuje, a pasem přepasuje bedra jejich.
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
On uvodí knížata v nemoudrost, a mocné vyvrací.
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
On odjímá řeč výmluvným, a soud starcům béře.
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
On vylévá potupu na urozené, a sílu mocných zemdlívá.
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
On zjevuje hluboké věci z temností, a vyvodí na světlo stín smrti.
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
On rozmnožuje národy i hubí je, rozšiřuje národy i zavodí je.
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
On odjímá srdce předním z lidu země, a v blud je uvodí na poušti bezcestné,
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
Aby šámali ve tmě bez světla. Summou, činí, aby bloudili jako opilý.
