Йов 11
1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
Entonces Zofar el Naamatita respondió y dijo:
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
¿Todas estas palabras quedan sin respuesta? ¿Un hombre tiene razón porque está lleno de palabras?
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
¿Son tus palabras de orgullo para callar a los hombres? ¿Y que nadie puede contestar a tus burlas, sin que nadie te avergüence?
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
Puedes decir: Mi camino es limpio, y estoy libre de pecado en tus ojos.
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
Pero si solo Dios tomara la palabra, abriera sus labios para discutir contigo;
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
¡Y te dejaría en claro los secretos de la sabiduría y las maravillas de su propósito y que no te ha castigado de acuerdo a tu iniquidad!
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
¿Crees que investigando vas a encontrar la perfección en Dios, que vas descubrir los límites del Dios Todopoderoso?
Que puedes hacer, son más altos que el cielo; más profundo que él sepulcro, como lo conocerás; (Sheol h7585)
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
Más largos en medida que la tierra, y más anchos que el mar.
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
Si él se atraviesa, aprisiona o congrega, ¿quién puede impedírselo?
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
Porque él sabe que los hombres son vanos; Él ve el mal y toma nota.
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
Y así, un hombre vano obtendrá sabiduría, cuando él pollino de un asno salvaje nazca hombre.
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
He aquí sí tu corazón está firme, extiende tus manos hacia él;
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
Si apartas el mal de tus manos y no dejas que el mal tenga lugar en tu casa;
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
Entonces verdaderamente tu rostro será levantado, sin ninguna marca de pecado, y estarás firme en tu lugar sin temor:
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
Porque tu dolor saldrá de tu memoria, como las aguas que fluyen:
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
Y tu vida será más brillante que el día; aunque esté oscuro, se volverá como la mañana.
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
Y estarás confiado porque hay esperanza; después de mirar alrededor, confiadamente tomarás tu descanso;
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
Durmiendo sin temor al peligro; y los hombres desearán tener gracia en tus ojos;
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
Pero los ojos de los malvados se acabarán; no encontrarán refugio, y su única esperanza es la muerte.
