Йов 11
1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
Então Zofar, o naamita, respondeu, dizendo:
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
Por acaso a multidão de palavras não seria respondida? E o homem falador teria razão?
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
Por acaso tuas palavras tolas faria as pessoas se calarem? E zombarias tu, e ninguém te envergonharia?
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
Pois disseste: Minha doutrina é pura, e eu sou limpo diante de teus olhos.
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
Mas na verdade, queria eu que Deus falasse, e abrisse seus lábios contra ti,
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
E te fizesse saber os segredos da sabedoria, porque o verdadeiro conhecimento tem dois lados; por isso sabe tu que Deus tem te castigado menos que [mereces] por tua perversidade.
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
Podes tu compreender os mistérios de Deus? Chegarás tu à perfeição do Todo-Poderoso?
[Sua sabedoria] é mais alta que os céus; que tu poderás fazer? E mais profunda que o Xeol; que tu poderás conhecer? (Sheol h7585)
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
Sua medida é mais comprida que a terra, e mais larga que o mar.
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
Se ele passar, e prender, ou se ajuntar [para o julgamento], quem poderá o impedir?
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
Pois ele conhece as pessoas vãs, e vê a maldade; por acaso ele não a consideraria?
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
O homem tolo se tornará entendido quando do asno selvagem nascer um humano.
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
Se tu preparares o teu coração, e estenderes a ele tuas mãos;
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
Se alguma maldade houver em tua mão, lança-a de ti, e não deixes a injustiça habitar em tuas tendas;
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
Então levantarás teu rosto sem mácula; estarás firme, e não temerás;
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
E esquecerás teu sofrimento, [ou] lembrarás dele como de águas que já passaram;
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
E [tua] vida será mais clara que o meio-dia; ainda que haja trevas, tu serás como o amanhecer.
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
E serás confiante, porque haverá esperança; olharás em redor, [e] repousarás seguro.
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
E te deitarás, e ninguém te causará medo; e muitos suplicarão a ti.
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
Porém os olhos dos maus se enfraquecerão, e o refúgio deles perecerá; a esperança deles será a morte.
