Йов 11
1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
Da antwortete Zophar, der Naamatiter, und sprach:
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
Soll die Menge der Worte unbeantwortet bleiben und der beredte Mann recht behalten?
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
Darfst du mit deinem Geschwätz andern das Maul stopfen und spotten, ohne daß man es dir verweist?
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
Und darfst du sagen: Meine Lehre ist lauter, und ich bin vor Deinen Augen rein?
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
O daß doch Gott reden möchte und seinen Mund auftäte gegen dich!
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
Und daß er dir kundtäte die verborgene Weisheit (denn es gibt noch doppelt soviel, als du weißt), so würdest du sehen, daß Gott dir noch nachläßt von deiner Schuld.
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
Kannst du das Geheimnis Gottes ergründen oder zur Vollkommenheit des Allmächtigen gelangen?
Sie ist himmelhoch, (was willst du tun? tiefer als der Scheol), was kannst du wissen? (Sheol h7585)
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
Ihre Ausdehnung ist größer als die Erde und breiter als das Meer.
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
Wenn er einherfährt, verhaftet und vor Gericht stellt, wer will es ihm wehren?
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
Denn er kennt die eitlen Menschen und sieht auch die Schuld, deren man sich nicht bewußt ist;
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
ein Hohlkopf bekommt Verstand, so daß selbst ein junger Wildesel zum Menschen umgeboren wird.
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
Wenn du nun dein Herz bereitest und deine Hände ausstreckst nach Ihm,
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
wenn du das Unrecht entfernst, das an deinen Händen klebt, und in deinen Zelten nichts Böses duldest;
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
dann darfst du ohne Scheu dein Angesicht erheben und fest auftreten ohne Furcht;
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
dann wirst du deiner Mühsal vergessen wie des Wassers, das vorübergeflossen ist;
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
heller als der Mittag wird die Zukunft dir erstehn, das Dunkel wird wie der Morgen sein;
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
dann wirst du getrost sein, weil du Hoffnung hast, und wirst sehen, daß du überall ruhig schlafen kannst.
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
Du legst dich nieder, und niemand schreckt dich auf, nein, viele schmeicheln dir alsdann.
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
Aber die Augen der Gottlosen verschmachten, ihre Zuflucht geht ihnen verloren, und ihre Hoffnung ist das Aushauchen der Seele.
