Йов 11
1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
Alors Tsophar, de Naama, prit la parole, et dit:
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
Ne répondra-t-on point à tant de discours, et suffira-t-il d'être un grand parleur pour être justifié?
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
Tes vains propos feront-ils taire les gens? Te moqueras-tu, sans que personne te confonde?
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
Tu as dit: Ma doctrine est pure, je suis sans tache devant tes yeux.
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
Mais je voudrais que Dieu parlât, et qu'il ouvrît sa bouche pour te répondre;
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
Qu'il te montrât les secrets de sa sagesse, de son immense sagesse; et tu reconnaîtrais que Dieu oublie une partie de ton iniquité.
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
Trouveras-tu le fond de Dieu? Trouveras-tu la limite du Tout-Puissant?
Ce sont les hauteurs des cieux: qu'y feras-tu? C'est plus profond que les enfers: qu'y connaîtras-tu? (Sheol h7585)
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
Son étendue est plus longue que la terre, et plus large que la mer.
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
S'il saisit, s'il emprisonne, s'il assemble le tribunal, qui l'en empêchera?
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
Car il connaît, lui, les hommes de rien; il voit l'iniquité, sans qu'elle s'en doute;
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
Mais l'homme vide de sens de-viendra intelligent, quand l'ânon sauvage naîtra comme un homme!
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
Si tu disposes bien ton cœur, et si tu étends tes mains vers Dieu,
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
(Si l'iniquité est en tes mains, éloigne-la, et que le crime n'habite point dans tes tentes! )
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
Alors certainement tu lèveras ton front sans tache; tu seras raffermi et tu ne craindras rien;
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
Tu oublieras tes peines, tu t'en souviendras comme des eaux écoulées.
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
La vie se lèvera pour toi plus brillante que le midi, et l'obscurité même sera comme le matin.
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
Tu seras plein de confiance, parce que tu auras lieu d'espérer; tu exploreras autour de toi, et tu te coucheras en sécurité;
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
Tu t'étendras à ton aise, et nul ne t'effraiera; et bien des gens te feront la cour.
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
Mais les yeux des méchants seront consumés; tout refuge leur sera ôté, et toute leur espérance sera de rendre l'âme.
