Йов 11
1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
Then Zophar the Naamathite answered and said,
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
“Should not such a multitude of words be answered? Should this man, so full of talk, be believed?
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
Should your boasting make others remain silent? When you mock, will no one make you feel ashamed?
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
For you say to God, 'My beliefs are pure, I am blameless in your eyes.'
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
But, oh, that God would speak and open his lips against you;
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
that he would show you the secrets of wisdom! For he is great in understanding. Know then that God demands from you less than your iniquity deserves.
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
Can you understand God by searching for him? Can you comprehend the Almighty perfectly?
The matter is as high as heaven; what can you do? It is deeper than Sheol; what can you know? (Sheol h7585)
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
Its measure is longer than the earth, and wider than the sea.
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
If he passes through and shuts anyone up, if he calls anyone to judgment, then who can stop him?
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
For he knows false people; when he sees iniquity, does he not notice it?
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
But foolish people have no understanding; they will get it when a wild donkey gives birth to a man.
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
But suppose that you had set your heart right and had reached out with your hands toward God;
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
suppose that iniquity were in your hand, but that then you put it far away from you, and did not let unrighteousness live in your tents.
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
Then you would certainly lift up your face without a sign of shame; indeed, you would be steadfast and would not fear.
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
You would forget your misery; you would remember it only like waters that have flowed away.
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
Your life would be brighter than the noonday; though there were darkness, it would become like the morning.
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
You would be secure because there is hope; indeed, you would find safety about you and would take your rest in safety.
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
Also you would lie down in rest, and none would make you afraid; indeed, many would seek your favor.
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
But the eyes of wicked people will fail; they will have no way to flee; their only hope will be a last gasp of life.”
