Йов 11

1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:

Then Sophar the Minaean answered and said,

2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?

He that speaks much, should also hear on the other side: or does the fluent speaker think himself to be righteous? blessed [is] the short lived offspring of woman.

3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?

Be not a speaker of many words; for is there none to answer you?

4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“

For say not, I am pure in my works, and blameless before him.

5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,

But oh that the Lord would speak to you, and open his lips to you!

6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

Then shall he declare to you the power of wisdom; for it shall be double of that which is with you: and then shall you know, that a just recompence of your sins has come to you from the Lord.

7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?

Will you find out the traces of the Lord? or have you come to the end [of that] which the Almighty has made?

8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? (Sheol h7585)

Heaven [is] high; and what will you do? and there are deeper things than those in hell; what do you know? (Sheol h7585)

9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!

Or longer than the measure of the earth, or the breadth of the sea.

10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?

And if he should overthrow all things, who will say to him, What have you done?

11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?

For he knows the works of transgressors; and when he sees wickedness, he will not overlook [it].

12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!

But man vainly buoys himself up with words; and a mortal born of woman [is] like an ass in the desert.

13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —

For if you have made your heart pure, and lift up [your] hands towards him;

14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —

if there is any iniquity in your hands, put if far from you, and let not unrighteousness lodge in your habitation.

15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!

For thus shall your countenance shine again, as pure water; and you shall dive yourself of uncleanness, and shall not fear.

16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.

And you shall forget trouble, as a wave that has passed by; and you shall not be scared.

17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.

And your prayer [shall be] as the morning star, and life shall arise to you [as] from the noonday.

18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —

And you shall be confident, because you have hope; and peace shall dawn to you from out of anxiety and care.

19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.

For you shall be at ease, and there shall be no one to fight against you; and many shall charge, and make supplication to you.

20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“

But safety shall fail them; for their hope is destruction, and the eyes of the ungodly shall waste away.