< Йов 11 >
1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
Then Zophar the Naamathite replied:
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
“Should this stream of words go unanswered and such a speaker be vindicated?
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
Should your babbling put others to silence? Will you scoff without rebuke?
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
You have said, ‘My doctrine is sound, and I am pure in Your sight.’
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
But if only God would speak and open His lips against you,
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
and disclose to you the secrets of wisdom, for true wisdom has two sides. Know then that God exacts from you less than your iniquity deserves.
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
Can you fathom the deep things of God or discover the limits of the Almighty?
8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? (Sheol )
They are higher than the heavens—what can you do? They are deeper than Sheol—what can you know? (Sheol )
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
Their measure is longer than the earth and wider than the sea.
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
If He comes along to imprison you, or convenes a court, who can stop Him?
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
Surely He knows the deceit of men. If He sees iniquity, does He not take note?
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
But a witless man can no more become wise than the colt of a wild donkey can be born a man!
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
As for you, if you direct your heart and lift up your hands to Him,
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
if you put away the iniquity in your hand, and allow no injustice to dwell in your tents,
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
then indeed you will lift up your face without shame; you will stand firm and unafraid.
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
For you will forget your misery, recalling it only as waters gone by.
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
Your life will be brighter than noonday; its darkness will be like the morning.
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
You will be secure, because there is hope, and you will look around and lie down in safety.
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
You will lie down without fear, and many will court your favor.
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
But the eyes of the wicked will fail, and escape will elude them; they will hope for their last breath.”