Йов 11
1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
Naamatlı Sofar belə cavab verdi:
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
«Bu qədər söz cavabsız qalsınmı? Çox danışan haqlı sayılsınmı?
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
İnsanlar boşboğazlıqlarının qarşısında sussunmu? Sən rişxənd edəndə səni saxlamasınlar?
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
Allaha deyirsən: “İmanda safam, Gözün görür ki, pakam”.
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
Kaş ki Allah danışaydı, Sənə qarşı ağzını açaydı.
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
Səni hikmətin sirlərindən agah etsəydi, Hikmətin çox şaxələri üzə çıxardı. Bil ki, Allah günahlarının neçəsindən keçib.
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
Allahın dərin sirlərini dərk edə bilərsənmi? Külli-İxtiyarın sərhədlərinə çata bilərsənmi?
Onlar göylər qədər ucadır, axı nə edə bilərsən? Ölülər diyarından dərindir, nəyi dərk edə bilərsən? (Sheol h7585)
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
Meyarı aləmdən uzundur, Dənizlərdən genişdir.
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
Əgər gəlib səni zindana salarsa, məhkum edərsə, Kim Onun qarşısını ala bilər?
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
O, yalançıları tanıyır, Pisliyi görəndə onu dərk edir.
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
Vəhşi eşşək insan olaraq doğulanda Axmaq da ağla gələr.
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
Əgər ürəyini təqdis etsən, Əllərini Ona tərəf uzatsan,
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
Günahın varsa, ondan əl çək, Qoyma pislik çadırında sakin olsun.
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
Onda başını utanmadan dik tutarsan, Sağ-salamat, qorxusuz yaşayarsan.
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
Sən dar gününü unudub Onu axıb-qurtaran bir su kimi yad edərsən.
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
Həyatın gündüzün günəşindən də parlaq olar, Qaranlığın səhər kimi işıqlanar.
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
Çünki ümidin var, sən arxayınsan, Mühafizə olunaraq rahat yatarsan.
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
Yatanda belə, səni qorxudan olmaz, Sənin lütfünü çoxları arzular.
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
Amma pis adamların gözlərinin nuru sönəcək, Onların pənah yeri olmayacaq, Yeganə ümidləri son nəfəslərini vermək olacaq».
