Єремія 52
1 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одина́дцять років; ім'я́ ж його матері — Хамутал, дочка́ Єремії з Лівни.
Agtawen iti duapulo ket maysa ni Zedekias idi nangrugi isuna a nagturay; nagturay isuna iti sangapulo ket maysa a tawen idiay Jerusalem. Ti nagan ti inana ket Hamutal; isuna ket putot ni Jeremias a taga-Libna.
2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
Inaramidna ti dakes iti imatang ni Yahweh—inaramidna amin a banag nga inaramid ni Jehoiakim.
3 Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
Gapu iti pungtot ni Yahweh, napasamak amin dagitoy idiay Jerusalem ken Juda, agingga a pinagtalawna ida iti sangoananna. Kalpasanna, immalsa ni Zedekias maibusor iti ari ti Babilonia.
4 І сталося за дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борилися проти нього, і побудува́ли проти нього ва́ла навко́ло.
Napasamak nga iti maikasangapulo nga aldaw iti maikasangapulo a bulan ti maikasiam a tawen a panagturay ni Ari Zedekias, immay ni Nebucadnesar nga ari ti Babilonia a kaduana ti entero nga armadana maibusor iti Jerusalem. Nagkampoda iti ballasiw daytoy, ken binangenanda ti aglawlawna.
5 І ввійшло місто в облогу аж до одина́дцятого року царя Седекії.
Nalakub ngarud ti siudad agingga iti maika-sangapulo ket maysa a tawen a panagturay ni Ari Zedekias.
6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав вели́кий голод у місті, і не було хліба для наро́ду кра́ю.
Iti maikasiam nga aldaw, iti maikapat a bulan dayta a tawen, nakaro unay ti panagbisin iti siudad ket awanen iti taraon dagiti tattao iti daga.
7 І пробитий був про́лім у стіні міста, і всі вояки́ повтікали, і повихо́дили з міста вночі доро́гою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навко́ло. І пішли вони дорогою в степ.
Kalpasanna, naserrek ti siudad ket iti rabii, naglibas dagiti amin a mannakigubat a lallaki babaen iti ruangan iti nagbaetan ti dua a pader iti abay ti hardin ti ari, uray no adda dagiti Caldeo iti aglawlaw ti siudad. Nagturongda ngarud idiay Araba.
8 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степа́х, а все його військо розпоро́шилося від нього.
Ngem kinamat ti armada dagiti Caldeo ti ari ket nakamatanda ni Zedekias iti tanap ti Karayan Jordan nga asideg idiay Jerico. Nawarawara a naisina kenkuana dagiti amin nga armadana.
9 І схопи́ли царя, і відвели́ його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
Tiniliwda ti ari ket impanda isuna iti ari ti Babilonia idiay Ribla iti daga ti Hamat, a nangsintensiaanna kenkuana.
10 І цар вавилонський порі́зав Седекіїних синів на оча́х його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі.
Pinatay ti Ari ti Babilonia dagiti putot ni Zedekias iti imatangna, ken pinatayna pay dagiti amin a pangulo ti Juda idiay Ribla.
11 А очі Седекії він ви́брав, і зв'язав його ланцюга́ми. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язни́ці аж до дня його смерти.
Kalpasanna, sinuatna ti mata ni Zedekias, kinawaranna isuna iti bronse a kawar, sada impan isuna idiay Babilonia. Inkabil ti ari ti Babilonia isuna iti pagbaludan agingga iti aldaw ti pannakatayna.
12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
Ita, iti maikasangapulo nga aldaw, iti maikalima a bulan ti maikasangapulo ket siam a panagturay ni Ari Nebucadnesar nga ari ti Babilonia, napan ni Nebuzaradan idiay Jerusalem. Isuna ti pangulo dagiti guardia ti ari ken adipen ti ari ti Babilonia.
13 І він спали́в Господнього дома та дома царе́вого, і всі доми́ в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
Pinuoranna ti balay ni Yahweh, ti palasio ti ari, ken dagiti amin a babbalay idiay Jerusalem; kasta met a pinuoranna dagiti napapateg a pasdek iti siudad.
14 І мури навко́ло Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.
No maipapan met kadagiti pader a nakapalikmut iti Jerusalem, dinadael daytoy dagiti amin nga armada dagiti taga-Babilonia a kadua ti mangidadaulo kadagiti guardia.
15 А з бідно́ти народу та решту наро́ду, що позостався в місті, і перебі́жників, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганя́в Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.
Maipanggep met kadagiti kakukurapayan a tattao, dagiti nabati a tattao iti siudad a simmuko iti ari ti Babilonia, ken dagiti dadduma a tattao a nalaing nga agaramid kadagiti banbanag babaen kadagiti imada—impanaw ni Nebuzaradan a pangulo dagiti guardia ti dadduma kadakuada kas balud.
16 А з бідноти кра́ю начальник царсько́ї сторожі позоста́вив де́кого за винарі́в та за рільникі́в.
Ngem imbati ni Nebuzaradan a pangulo dagiti guardia dagiti dadduma kadagiti kakukurapayan iti daga tapno agtrabaho kadagiti kaubasan ken kataltalonan.
17 А мідяні стовпи́, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне́ море, що в Господньому домі, халдеї полама́ли, і поне́сли всю їхню мідь до Вавилону.
No maipapan kadagiti bronse nga adigi nga adda iti balay ni Yahweh, ken dagiti pagbatayan ken dagiti bronse a tangke nga adda iti balay ni Yahweh, binurakburak dagiti Caldeo dagitoy sada intugot dagiti amin a bronse idiay Babilonia.
18 І го́рнята, і лопатки́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки́, і ввесь мідяни́й по́суд, що ним служать, позабирали.
Dagiti banga, pala, a mausar a pangdalus iti pagsilawan, mallukong, ken amin nga alikamen a bronse nga ar-aramaten dagiti papadi nga agserbi iti templo—innala amin dagitoy dagiti Caldeo.
19 І миски́, і кади́льниці, і кропи́льниці, і го́рнята, і свічники́, і ложки́, і жерто́вні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.
Innala met ti kapitan dagiti guardia ti ari dagiti palanggana ken pagpuoran iti insenso, mallukong, banga, pagiparabawan ti silaw, kaserola, ken dagiti palanggana a naaramid iti balitok, ken dagiti amin a naaramid iti pirak.
20 Два стовпи́, одне море, дванадцять мідяни́х волів, що під підста́вами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для міді всіх цих речей!
Dagiti dua nga adigi, ti tangke, ken dagiti sangapulo ket dua a sinan-toro a baka nga adda iti siruk ti pagbatayan, dagiti banbanag nga inaramid ni Solomon iti balay ni Yahweh, a naaramid iti bronse a saan a mabaelan a timbangen.
21 А стовпи́ — вісімнадцять ліктів високість одно́го стовпа́, і шнуро́к на дванадцять лі́ктів оточував його, а грубина́ його — чотири пальці, всере́дині поро́жнявий.
Sangapulo ket walo a cubit ti katayag dagiti adigi, ken sangapulo ket dua a cubit ti rukod ti nanglikmut iti tunggal maysa. Uppat a ramayan ti kapuskol ti tunggal maysa ken nalungog.
22 І ма́ковиця на ньому — мідяна́, а високість однієї ма́ковиці — п'ять ліктів та мере́жка, і грана́тові я́блука на ма́ковиці навко́ло, усе мідь. І для другого стовпа́ — так само, і грана́тові я́блука.
Ti paratok a bronse ket adda iti tuktok daytoy. Ti paratok a bronse ket lima a cubit ti kangatona, a nakitikitan ti aglawlaw iti disenio a kasla iket ken sinan-pomegranate. Naaramid amin dagitoy iti bronse. Ti maysa pay nga adigi ken sinan-pomegranate ket kas met laeng iti immuna.
23 І було грана́тових я́блук дев'ятдеся́т і шість на кожну сто́рону, усіх грана́тових я́блук на мере́жці навко́ло — сто.
Isu nga adda iti siam a pulo ket innem a sinan-pomegranate iti bakrang ti paratok, ken sangagasut a sinan-pomegranate iti ngatoen ti naikitikit a kasla iket.
24 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожі́в поро́га.
Innala ti pangulo dagiti guardia kas balud ni Seraias a kangatoan a padi, kasta met ni Zefanias a maikadua a padi, ken dagiti tallo nga agbanbantay iti ruangan.
25 А з міста взяв він одного е́внуха, що був начальником над військо́вими, та се́меро чоловіка з тих, що бачать царе́ве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вого відділу, що записував наро́д кра́ю до військо́вого відділу, і шістдеся́т чоловіка з наро́ду кра́ю, що знахо́дилися в місті.
Manipud iti siudad, innalana kas balud ti maysa nga opisial a mangidadaulo kadagiti soldado, ken pito a lallaki a mammagbaga iti ari nga adda pay laeng iti siudad. Innalana pay kas balud ti opisial ti armada ti ari nga akin-rebbeng kadagiti papeles iti armada, agraman dagiti innem a pulo a napateg a lallaki iti daga nga adda iti siudad.
26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
Kalpasanna, impan ida ni Nebuzaradan a pangulo dagiti guardia iti ari ti Babilonia idiay Ribla.
27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабива́в їх у Рівлі, у хаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі!
Pinapatay ida ti ari ti Babilonia idiay Ribla iti daga ni Hamat. Iti kastoy a wagas, naipanaw ti Juda manipud iti dagana ket nagbalin a balud iti sabali a daga.
28 Оце той наро́д, що вигнав Навуходоно́сор: у сьомому році — три тисячі й двадцять і три юдеї.
Dagitoy dagiti tattao nga impanaw ni Nebucadnesar kas balud: iti maikapito a tawen, 3, 023 kadagiti taga-Juda.
29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
Iti maikasangapulo ket walo a tawen ni Nebucadnesar nangala iti 832 a tattao manipud Jerusalem.
30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ — чотири тисячі й шість сотень.
Iti maikaduapulo ket tallo a tawen a panagturay ni Nebucadnesar, nangipanaw ni Nabuzaradan a pangulo ti guardia ti ari iti 745 a taga-Juda. Ti dagup dagiti amin a tattao a naipanaw kas balud ket 4, 600.
31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигна́ння Єгояки́ма, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, зми́лувався над Єгояки́мом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.
Napasamak nga iti maikaduapulo ket lima nga aldaw iti maikasangapulo ket dua a bulan ti maikatallopulo ket pito a tawen a pannakaipanaw kas balud ni Jehoiakin nga ari ti Juda, winayawayaan ni Evilmerodac nga ari ti Babilonia ni Jehoiakin nga ari ti Juda manipud iti pagbaludan. Napasamak daytoy iti tawen a nangrugi a nagturay ni Evilmerodac.
32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
Nasayaat ti pannakisaritana kenkuana ken inikkanna isuna iti nangatngato a saad ngem kadagiti dadduma nga ari a kadduana idiay Babilonia.
33 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
Inikkat ni Evilmerodac ti pagan-anay ni Jehoiakin a kas balud, ket inaldaw a makipangan ni Jehoiakin iti lamisaan ti ari iti unos ti panagbiagna.
34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.
Ken inaldaw a maipapaayan isuna iti taraon iti unos ti panagbiagna agingga iti ipapatayna.
