Єремія 52
1 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одина́дцять років; ім'я́ ж його матері — Хамутал, дочка́ Єремії з Лівни.
HE iwakaluakumamakahi na makahiki o Zedekia, ia ia i hoomaka ai e noho aupuni; a noho aupuni iho la oia ma Ierusalema, he umikumamakahi makahiki. O Hamutala ka inoa o kona makuwahine; o ke kaikamahine ia a Ieremia no Libena.
2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
Hana hewa iho la oia imua o na maka o Iehova, e like me na mea a pau a Iehoiakima i hana'i.
3 Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
No ka ukiuki o Iehova i hiki ai keia mau mea ma Ierusalema, a ma Iuda, a kipaku aku oia ia lakou mai kona alo aku, a kipi o Zedekia i ke alii o Babulona.
4 І сталося за дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борилися проти нього, і побудува́ли проти нього ва́ла навко́ло.
A hiki i ka makahiki eiwa o ka makahiki o kona noho aupuni ana, i ka malama umi, i ka umi o ka la o ka malama, hele mai la o Nebukaneza, ke alii o Babulona, oia, a me kona poe kaua a pau e ku e ia Ierusalema, a hoomoana ku e oia ia wahi, a hana iho la i mau puu kaua a puni ia.
5 І ввійшло місто в облогу аж до одина́дцятого року царя Седекії.
Pela i hoopilikiaia ke kulanakauhale a hiki i ka makahiki umikumamakahi o ke alii o Zedekia.
6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав вели́кий голод у місті, і не було хліба для наро́ду кра́ю.
A i ka malama aha, i ka iwa o ka la o ka malama, nui loa ka wi iloko o ke kulanakauhale, aohe berena no na kanaka o ka aina.
7 І пробитий був про́лім у стіні міста, і всі вояки́ повтікали, і повихо́дили з міста вночі доро́гою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навко́ло. І пішли вони дорогою в степ.
Alaila wahiia ke kulanakauhale, a hee na kanaka kaua a pau, a puka aku la iwaho o ke kulanakauhale, ma ke ala o ka pukapa mawaena o na pa elua, aia ma ka mahinaai o ke alii: (ua puni hoi ke kulanakauhale i ko Kaledea; ) a hele ae la lakou ma ke ala o ka papu.
8 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степа́х, а все його військо розпоро́шилося від нього.
Alaila, hahai ka poe kaua o ko Kaledea, mahope o ke alii, a loaa o Zedekia ia lakou ma na papu o Ieriko, a ua hoopuehuia'ku la kona poe kaua, mai ona aku la.
9 І схопи́ли царя, і відвели́ його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
Alaila, hoopio lakou i ke alii, a lawe aku la ia ia i ke alii o Babulona, ma Ribela, ma ka aina o Hamata; a malaila oia i hoohewa'i ia ia.
10 І цар вавилонський порі́зав Седекіїних синів на оча́х його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі.
A pepehi ke alii o Babulona i na keiki a Zedekia imua o kona maka; a pepehi no hoi oia i na luna a pau o ka Iuda ma Ribela.
11 А очі Седекії він ви́брав, і зв'язав його ланцюга́ми. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язни́ці аж до дня його смерти.
A poalo iho la oia i na maka o Zedekia, a hoopaa no hoi ke alii o Babulona ia ia i na kupe keleawe, a lawe aku la ia ia i Babulona, a waiho aku la ia ia iloko o ka halepaahao, a i ka la o kona make ana.
12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
A i ka malama elima, i ka umi o ka la o ka malama, oia hoi ka makahiki umikumamaiwa o Nebukaneza, ke alii o Babulona, alaila hele mai la i Ierusalema o Nebuzaredana, ka lunakaua, nana i hookauwa na ke alii o Babulona.
13 І він спали́в Господнього дома та дома царе́вого, і всі доми́ в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
A puhi iho la oia i ka hale o Iehova, a me ka hale o ke alii, a me na hale a pau o Ierusalema, a me na hale o ka poe koikoi, puhi no oia ia mau mea i ke ahi.
14 І мури навко́ло Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.
A o na kanaka kaua a pau o ko Kaledea, ka poe mamuli o ka lunakaua, hoohiolo lakou i na pa a pau o Ierusalema a puni.
15 А з бідно́ти народу та решту наро́ду, що позостався в місті, і перебі́жників, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганя́в Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.
Alaila, lawe pio aku la o Nebuzaredana, ka lunakaua i na kanaka hune, a me na kanaka i koe ma ke kulanakauhale, a me ka poe i hele, na mea hoi i hele i ke alii o Babulona, a me ka nui o ka poe i koe.
16 А з бідноти кра́ю начальник царсько́ї сторожі позоста́вив де́кого за винарі́в та за рільникі́в.
Waiho no nae o Nebuzaredana, ka lunakaua i kekahi poe hune o ka aina i poe paipai kumuwaina, a i poe mahiai hoi.
17 А мідяні стовпи́, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне́ море, що в Господньому домі, халдеї полама́ли, і поне́сли всю їхню мідь до Вавилону.
Wawahi no hoi ko Kaledea i na kia keleawe iloko o ka hale o Iehova, a me na poho a me na ipu auau keleawe, ka mea maloko o ka hale o Iehova, a lawe lakou i ke keleawe a pau o ia mau mea i Babulona,
18 І го́рнята, і лопатки́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки́, і ввесь мідяни́й по́суд, що ним служать, позабирали.
A lawe aku no hoi lakou i na ipu wai nui, a me na kopelehu, a me na upa kukui, a me na paipu a me na puna a me na ipu keleawe a pau, na mea lawelawe o lakou.
19 І миски́, і кади́льниці, і кропи́льниці, і го́рнята, і свічники́, і ложки́, і жерто́вні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.
A lawe aku no hoi ka lunakaua i na ipu, a me na paahi, a me na paipu, a me na ipu wai nui, a me na ipukukui manamana, na puna, a me na kiaha; o ka mea gula, he gula, a o ka mea kala, he kala.
20 Два стовпи́, одне море, дванадцять мідяни́х волів, що під підста́вами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для міді всіх цих речей!
I na kia elua, hookahi ipu auau, he umikumamalua bipi kane na mea malalo iho o na poho, na mea a ke alii a Solomona i hana'i maloko o ka hale o Iehova. Pau ole ke keleawe o keia mau mea hana a pau, ke kaupaonaia.
21 А стовпи́ — вісімнадцять ліктів високість одно́го стовпа́, і шнуро́к на дванадцять лі́ктів оточував його, а грубина́ його — чотири пальці, всере́дині поро́жнявий.
A o na kia, he umikumamawalu kubita ke kiekie o kekahi kia, a puni hoi ia i ke apo, he umikumamalua kubita; eha lima kona manoanoa; ua kawaha.
22 І ма́ковиця на ньому — мідяна́, а високість однієї ма́ковиці — п'ять ліктів та мере́жка, і грана́тові я́блука на ма́ковиці навко́ло, усе мідь. І для другого стовпа́ — так само, і грана́тові я́блука.
A he papale keleawe maluna ona. Elima kubita ke kiekie o kekahi papale, me ka mea ulana pukapuka, a me na pomegerane maluna o na papalekia a puni, ho keleawe a pau loa. A ua like hoi me neia ka lua o ke kia, a me na pomegerane.
23 І було грана́тових я́блук дев'ятдеся́т і шість на кожну сто́рону, усіх грана́тових я́блук на мере́жці навко́ло — сто.
A he kanaiwakumamaono na pomegerano o kekahi aoao; o na pomegerane a pau ma ka mea ulana pukapuka, hookahi haneri a puni.
24 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожі́в поро́га.
A lawe aku la ka lunakoa ia Seraia ke kahuna nui, a ia Zepania ke kahuna lua, a me na kiaipuka ekolu.
25 А з міста взяв він одного е́внуха, що був начальником над військо́вими, та се́меро чоловіка з тих, що бачать царе́ве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вого відділу, що записував наро́д кра́ю до військо́вого відділу, і шістдеся́т чоловіка з наро́ду кра́ю, що знахо́дилися в місті.
Lawe aku la hoi oia mai ke kulanakauhale aku i kekahi luna i poaia, i hoonohoia maluna o na kanaka kaua, a i ehiku kanaka punahele o ke alii, na mea i loaa ma ke kulanakauhale; a i ke kakauolelo o ka lunakaua, nana i alakai i na kanaka o ka aina i ke kaua; a me na kanaka o ka aina he kanaono i loaa ma ke kulanakauhale.
26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
A lawe aku la o Nebuzaradana ka lunakoa ia lakou i ke alii o Babulona ma Ribela.
27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабива́в їх у Рівлі, у хаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі!
Pepehi aku la ke alii o Babulona ia lakou, a make lakou ia ia ma Ribela i ka aina o Hamata. A ua laweia aku la o ka Iuda mai ko lakou aina aku.
28 Оце той наро́д, що вигнав Навуходоно́сор: у сьомому році — три тисячі й двадцять і три юдеї.
Oia na kanaka a Nebukaneza i lawe pio aku ai: i ka hiku o ka makahiki, ekolu tausani na Iudaio, a me ka iwakaluakumamakolu.
29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
I ka makahiki umikumamawalu o Nebukaneza, lawe pio aku la oia mai Ierusalema aku, i ewalu haneri me kanakolukumamalua kanaka.
30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ — чотири тисячі й шість сотень.
I ka makahiki iwakaluakumamakolu o Nebukaneza, lawe pio aku la o Nebuzaradana ka lunakaua i ehiku haneri me kanahakumamalima kanaka o na Iudaio. A oia poe kanaka a pau, eha tausani lakou me na haneri keu eono.
31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигна́ння Єгояки́ма, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, зми́лувався над Єгояки́мом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.
A i ka makahiki kanakolukumamahiku, o ke pio ana o Iehoiakina, ke alii o ka Iuda, i ka malama umikumamalua, i ka la iwakaluakumamalima o ka malama, o Evila Merodaka, ke alii o Babulona, i ka makahiki mua o kona noho aupuni ana, hapai ae la oia i ke poo o Iehoiakina, ke alii o ka Iuda, a lawe ae la ia ia iwaho o ka halepaahao.
32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
A olelo oluolu iho la oia ia ia, a hoonoho iho la i kona nohoalii maluna o ka nohoalii o na'lii e noho pu ana me ia ma Babulona.
33 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
A no ka lole o ka halepaahao, haawi ae la oia i lole hou; a ai mau oia i ka ai imua ona, i na la a pau o kona ola ana.
34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.
A o kana ai hoi, na ke alii o Babulona i haawi i ai mau nana, he puu no i kela la i keia la a hiki i ka la o kona make ana, i na la a pau o kona ola aua.
