Єремія 52
1 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одина́дцять років; ім'я́ ж його матері — Хамутал, дочка́ Єремії з Лівни.
漆德克雅登極時，年二十一歲，在耶路撒泠為王十一年，他的母親名叫哈慕塔耳，是里貝納人耶勒米雅的女兒。
2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
他行了上主視為惡的事，全像約雅金所行的一樣，
3 Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
因此上主對耶路撒泠和猶大大發忿怒，由自己面前將他們拋棄。以後漆德克雅背叛了巴比倫王。
4 І сталося за дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борилися проти нього, і побудува́ли проти нього ва́ла навко́ло.
漆德克雅為王九年十月十日，巴比倫王拿步高率領全軍來進攻耶路撒泠，紮營圍城，在城四周建築了壁壘，
5 І ввійшло місто в облогу аж до одина́дцятого року царя Седекії.
圍攻京城，直至漆德克雅為王十一年。
6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав вели́кий голод у місті, і не було хліба для наро́ду кра́ю.
是年四月九日，城中發生了嚴重的饑荒，當地人民已沒有糧食，
7 І пробитий був про́лім у стіні міста, і всі вояки́ повтікали, і повихо́дили з міста вночі доро́гою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навко́ло. І пішли вони дорогою в степ.
京城遂被攻破，加色丁人還在圍攻京城時，君王和全體士兵，黑夜出了靠近御苑的雙牆城門，逃往阿辣巴。
8 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степа́х, а все його військо розпоро́шилося від нього.
加色丁軍隊便追趕君王，在耶里哥曠野追上了漆德克雅。此時他的軍隊已離開他逃散了。
9 І схопи́ли царя, і відвели́ його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
加色丁軍隊擒獲了君王，帶他上哈瑪特地的黎貝拉去見巴比倫王，巴比倫王即宣判了他的罪案。
10 І цар вавилонський порі́зав Седекіїних синів на оча́х його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі.
巴比倫王在黎貝拉當著漆德克雅眼前殺了他的兒子，和猶大的眾首領，
11 А очі Седекії він ви́брав, і зв'язав його ланцюга́ми. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язни́ці аж до дня його смерти.
然後剜了漆德克雅的眼，給他帶上鎖鏈，送往巴比倫去，直到他死，囚在監內。
12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
巴比倫王拿步高為王十九年五月十日，侍立於巴比倫王左右的衛隊長乃步匝辣當來到了耶路撒泠，
13 І він спали́в Господнього дома та дома царе́вого, і всі доми́ в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
焚毀了上的殿、王宮和耶路撒泠所有的民房；凡是高大的建築都用火燒了。
14 І мури навко́ло Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.
跟隨衛隊長的所有加色丁軍隊，拆毀了耶路撒泠周圍的城牆；
15 А з бідно́ти народу та решту наро́ду, що позостався в місті, і перебі́жників, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганя́в Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.
城中剩下的人民和已投降巴比倫王的人以及剩下的工匠，隊長乃步匝辣當都擄了去，
16 А з бідноти кра́ю начальник царсько́ї сторожі позоста́вив де́кого за винарі́в та за рільникі́в.
只留下了當地一部分最窮的平民，作園丁和農民。
17 А мідяні стовпи́, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне́ море, що в Господньому домі, халдеї полама́ли, і поне́сли всю їхню мідь до Вавилону.
加色丁人又將上主殿內的銅柱，和上主殿內的銅座、銅海都打碎，把銅都運往巴比倫；
18 І го́рнята, і лопатки́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки́, і ввесь мідяни́й по́суд, що ним служать, позабирали.
此外鍋、鏟、蠟剪、盆碟、香盤，以及行禮用的一切銅器，全都帶走；
19 І миски́, і кади́льниці, і кропи́льниці, і го́рнята, і свічники́, і ложки́, і жерто́вні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.
爵杯、提爐、盆碟、鍋子、蠟台、勺子和盆盂，凡是純金純銀的，衛隊長也都拿走了。
20 Два стовпи́, одне море, дванадцять мідяни́х волів, що під підста́вами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для міді всіх цих речей!
撒羅滿王為上主殿做的兩根柱子，一個銅海和下面的十二個銅牛，及十個盆座：這些器皿的銅，重量無法估計。
21 А стовпи́ — вісімнадцять ліктів високість одно́го стовпа́, і шнуро́к на дванадцять лі́ктів оточував його, а грубина́ його — чотири пальці, всере́дині поро́жнявий.
至於兩根柱子，每根高十八肘；周圍是十二肘，有四指厚，中空。
22 І ма́ковиця на ньому — мідяна́, а високість однієї ма́ковиці — п'ять ліктів та мере́жка, і грана́тові я́блука на ма́ковиці навко́ло, усе мідь. І для другого стовпа́ — так само, і грана́тові я́блука.
每根柱子上面有銅柱頭，高五肘，柱頭四周有網子和石榴，全是銅的；另一柱子同樣也有像這樣的裝飾和石榴。
23 І було грана́тових я́блук дев'ятдеся́т і шість на кожну сто́рону, усіх грана́тових я́блук на мере́жці навко́ло — сто.
石榴有九十六個，往下懸著；網子四周共有一百個石榴。
24 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожі́в поро́га.
衛隊長又擒獲了大司祭色辣雅，大司祭責法尼雅和三個門丁，
25 А з міста взяв він одного е́внуха, що був начальником над військо́вими, та се́меро чоловіка з тих, що бачать царе́ве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вого відділу, що записував наро́д кра́ю до військо́вого відділу, і шістдеся́т чоловіка з наро́ду кра́ю, що знахо́дилися в місті.
由城中還擒獲了一個管理軍隊的宦官，七個在城裏搜到的君王的親信，一個徵募當地人民的軍長的書記，和城中搜到的六十個當地平民。
26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
衛隊長乃步匝辣當捉住他們帶到黎貝拉去見巴比倫王；
27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабива́в їх у Рівлі, у хаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі!
巴比倫王就在哈瑪特地的黎貝拉將他們殺了。從此，猶大人由本鄉被擄去充軍。
28 Оце той наро́д, що вигнав Навуходоно́сор: у сьомому році — три тисячі й двадцять і три юдеї.
以下是拿步高擄去的人數：在第七年擄去的猶大人，為數是三千零二十三人。
29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
拿步高第十八年，由耶路撒冷擄去的是八百三十二人；
30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ — чотири тисячі й шість сотень.
拿步高第二十三年，衛隊長乃步匝辣當擄去了七百四十五名猶大人：擄去的人數共計是四千六百名。
31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигна́ння Єгояки́ма, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, зми́лувався над Єгояки́мом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.
猶大王耶苛尼雅被擄後第三十七年，十二月二十五日，巴比倫王厄威耳默洛達客登極元年，大赦猶大王耶苛尼雅，放他出獄，
32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
親切與他交談，令他坐在與他一同在巴比倫的眾王之上，
33 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
脫去他的囚衣，以後一生日日與王共進飲食。
34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.
他的生活費用，在他有生之日，直到他死，每天不斷由巴比倫王供應。
