Єремія 5
1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгля́ньтеся та розпізна́йте, і на майда́нах його пошукайте: чи не зна́йдете там люди́ни, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, — то Я їм проба́чу!
“Rush about through the streets of Jerusalem; search in her city squares, too. Then look and think about this: If you can find a man or anyone who is acting justly and trying to act faithfully, then I will forgive Jerusalem.
2 Коли ж вони кажуть: „ Як живий Господь“, то справді клянуться неправдою.
Although they say, 'As Yahweh lives,' yet they are swearing falsely.”
3 Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи? Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть, понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони, обличчя свої поробили від скелі тверді́шими, відмо́вилися наверну́тись!
Yahweh, do your eyes not look for faithfulness? You struck the people, but they do not feel pain. You have completely defeated them, but they still refuse to receive discipline. They make their faces harder than rock, for they refuse to repent.
4 А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, — вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́.
So I said, “Surely these are only poor people. They are foolish, for they do not know Yahweh's ways, nor their God's decrees.
5 Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли!
I will go to the important people and declare God's messages to them, for they at least know Yahweh's ways, the decrees of their God.” But they all broke their yoke together; they all tore apart the chains that bound them to God.
6 Тому лев лісови́й їх поб'є, погубить їх вовк степови́й, панте́ра чига́є на їхні міста́: кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде, бо помно́жились їхні гріхи́, їхні відсту́пства числе́нними стали!
So a lion from a thicket will attack them. A wolf from the Arabah will ruin them. A lurking panther will come against their cities. Anyone who goes outside his city will be torn apart. For their transgressions increase. Their acts of faithlessness are unlimited.
7 Хіба через це Я проба́чу тобі: твої діти Мене полишили, і присяга́ються тим, хто не Бог. Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать і на́товпом ходять до дому блудниці,
Why should I pardon these people? Your sons have abandoned me and have made oaths by what are not gods. I fed them fully, but they committed adultery and walked in great numbers to the houses of prostitutes.
8 воло́чаться, мов жеребці́ відгодо́вані: кожен ірже́ до жони свого бли́жнього.
They were horses in heat. They roamed about wanting to mate. Each man neighed to his neighbor's wife.
9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?
So should I not punish them—this is Yahweh's declaration— and should I not avenge myself on a nation that is like this?
10 Зберіться на мури його та й пони́щте, але́ не вчиня́йте кінця́ їм! Усуньте підпо́ри його, бо вони не для Господа,
Go up onto her vineyards' terraces and destroy. But do not bring complete destruction to them. Trim their vines, since those vines do not come from Yahweh.
11 бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Госпо́дь.
For the houses of Israel and Judah have completely betrayed me—this is Yahweh's declaration.
12 Вони відцура́лися Господа та говорили: „Немає Його, й зло не при́йде на нас, — ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“
They have spoken falsely about Yahweh and they said, “He will do nothing; no harm will come upon us, and we will not see sword or famine.
13 А пророки поро́бляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм поро́блено буде!
The prophets will become wind, the word is not in them, so let what they say be done to them.”
14 Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т: За те, що гово́рите слово таке́, ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь, а наро́д цей — то дро́ва, — і він пожере́ їх!
So Yahweh, the God of hosts says this, “Because you have said this, see, I am about to place my word in your mouth. It will be like a fire, and this people will be like wood! For it will consume them.
15 Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас, о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, — це сильний наро́д, старода́вній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говори́тиме.
Behold! I am about to bring a nation against you from far away, house of Israel—this is Yahweh's declaration— it is a lasting nation, an ancient nation! It is a nation whose language you do not know, nor will you understand what they say.
16 Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони.
Its quiver is like an open tomb. They are all soldiers.
17 І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́, з'їсть твого́ виноградника й фіґу твою́, понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти наді́єшся.
So your harvest will be consumed, your sons and daughters also, and your food. They will eat your flocks and cattle; they will eat the fruit from your vines and fig trees. They will beat down with a sword your fortified cities that you trusted in.
18 Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, — не зроблю́ Я із вами кінця́!
But even in those days—this is Yahweh's declaration—I do not intend to destroy you completely.
19 І буде, як скажуть: За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним, так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому!
When you, Israel and Judah, say, 'Why has Yahweh our God done all these things to us?' then you, Jeremiah, will say to them, 'Just as you abandoned Yahweh and served foreign gods in your land, so you must also serve strangers in a land that is not your own.'
20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.
Report this to the house of Jacob and let it be heard in Judah. Say,
21 Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!
'Hear this, you foolish people who have no understanding; who have eyes but you cannot see, and you have ears but you cannot hear.
22 Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її!
Do you not fear me—this is Yahweh's declaration—or tremble before my face? I have placed a border of sand against the sea, an ongoing decree that it does not violate— even though the sea rises and falls, still it does not violate it. Even though its waves roar, they do not cross it.
23 А серце в наро́да цього неслухня́не та непокі́рне, відпа́ли вони та й пішли.
But this people has a stubborn heart. It turns away in rebellion and goes away.
24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його, стереже́ нам уста́влені тижні для жнив.
For they do not say in their hearts, “Let us fear Yahweh our God, the one who brings the rain —the early rain and the late rains—in their right time, keeping the fixed weeks of the harvest for us.”
25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́.
Your iniquities kept these things from happening. Your sins have stopped good from coming to you.
26 Бо в наро́ді Моєму безбожники є, — чига́ють вони, немов той птахоло́в, вони сі́тки розста́вили, хапа́ють людей.
For wicked men are found with my people. They watch as someone crouches to capture birds; they set a trap and catch people.
27 Як клі́тка, напо́внена пта́хами, так доми́ їхні повні ома́ни, — тому́ повиро́стали та збагати́лись вони!
Like a cage full of birds, their houses are full of deceit. So they grow large and become rich.
28 Потовсті́ли вони та погла́дшали, переступа́ють також міру злого, справедливо вони не судили сирі́тського су́ду, — і мають пово́дження! — і не помагають убогим у їхній справі.
They have become fat; they shine with well-being. They crossed over all bounds of wickedness. They do not plead the cause of the people, or the cause of the orphan. They prosper even though they have not given justice to the needy.
29 Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?
Should I not punish them for these things—this is Yahweh's declaration— and will I not take vengeance for myself on a nation like this?
30 Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї:
Atrocities and horrors have occurred in the land.
31 пророки віщу́ють неправду, при помочі їхній панують священики, і наро́д Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому при́йде?
The prophets prophesy with deceit, and the priests rule with their own power. My people love it this way, but what will happen in the end?'”
