Єремія 5
1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгля́ньтеся та розпізна́йте, і на майда́нах його пошукайте: чи не зна́йдете там люди́ни, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, — то Я їм проба́чу!
"Run back and forth through the streets of Jerusalem, and see now, and know, and seek in the broad places of it, if you can find a man, if there are any who does justly, who seeks truth; and I will pardon her.
2 Коли ж вони кажуть: „ Як живий Господь“, то справді клянуться неправдою.
Though they say, 'As the LORD lives;' surely they swear falsely."
3 Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи? Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть, понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони, обличчя свої поробили від скелі тверді́шими, відмо́вилися наверну́тись!
O LORD, do your eyes not look on truth? You have stricken them, but they were not grieved. You have consumed them, but they have refused to receive correction. They have made their faces harder than a rock. They have refused to return.
4 А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, — вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́.
Then I said, "Surely these are poor. They are foolish; for they do not know the way of the LORD, nor the law of their God.
5 Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли!
I will go to the great men, and will speak to them; for they know the way of the LORD, and the law of their God." But these with one accord have broken the yoke, and burst the bonds.
6 Тому лев лісови́й їх поб'є, погубить їх вовк степови́й, панте́ра чига́є на їхні міста́: кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде, бо помно́жились їхні гріхи́, їхні відсту́пства числе́нними стали!
Therefore a lion out of the forest shall kill them, a wolf of the evenings shall destroy them, a leopard shall watch against their cities; everyone who goes out there shall be torn in pieces; because their transgressions are many, and their backsliding is increased.
7 Хіба через це Я проба́чу тобі: твої діти Мене полишили, і присяга́ються тим, хто не Бог. Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать і на́товпом ходять до дому блудниці,
"How can I pardon you? Your children have forsaken me, and sworn by what are no gods. When I had fed them to the full, they committed adultery, and assembled themselves in troops at the prostitutes' houses.
8 воло́чаться, мов жеребці́ відгодо́вані: кожен ірже́ до жони свого бли́жнього.
They were as fed horses roaming at large: everyone neighed after his neighbor's wife.
9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?
Shouldn't I punish them for these things?" says the LORD; "and shouldn't my soul be avenged on such a nation as this?
10 Зберіться на мури його та й пони́щте, але́ не вчиня́йте кінця́ їм! Усуньте підпо́ри його, бо вони не для Господа,
"Go up on her walls, and destroy; but do not make a full end. Take away her branches; for they are not the LORD's.
11 бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Госпо́дь.
For the house of Israel and the house of Judah have dealt very treacherously against me," says the LORD.
12 Вони відцура́лися Господа та говорили: „Немає Його, й зло не при́йде на нас, — ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“
They have denied the LORD, and said, "It is not he; neither shall evil come on us; neither shall we see sword nor famine.
13 А пророки поро́бляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм поро́блено буде!
The prophets shall become wind, and the word is not in them. Thus shall it be done to them."
14 Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т: За те, що гово́рите слово таке́, ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь, а наро́д цей — то дро́ва, — і він пожере́ їх!
Therefore thus says the LORD, the God of hosts, "Because you speak this word, look, I will make my words in your mouth fire, and this people wood, and it shall devour them.
15 Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас, о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, — це сильний наро́д, старода́вній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говори́тиме.
Look, I will bring a nation on you from far, house of Israel," says the LORD. "It is a mighty nation. It is an ancient nation, a nation whose language you do not know, neither understand what they say.
16 Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони.
Their quiver is an open tomb, they are all mighty men.
17 І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́, з'їсть твого́ виноградника й фіґу твою́, понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти наді́єшся.
They shall eat up your harvest, and your bread, which your sons and your daughters should eat. They shall eat up your flocks and your herds. They shall eat up your vines and your fig trees. They shall beat down your fortified cities, in which you trust, with the sword.
18 Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, — не зроблю́ Я із вами кінця́!
"But even in those days," says the LORD, "I will not make a full end with you.
19 І буде, як скажуть: За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним, так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому!
It will happen, when you say, 'Why has the LORD our God done all these things to us?' Then you shall say to them, 'Thus says the LORD, Just like you have forsaken me, and served foreign gods in your land, so you shall serve strangers in a land that is not yours.'
20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.
"Declare this in the house of Jacob, and publish it in Judah, saying,
21 Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!
'Hear now this, foolish people, and without understanding; who have eyes, and do not see; who have ears, and do not hear:
22 Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її!
Do you not fear me?' says the LORD 'Won't you tremble at my presence, who have placed the sand for the bound of the sea, by a perpetual decree, that it can't pass it? And though its waves toss themselves, yet they can't prevail; though they roar, yet they can't pass over it.'
23 А серце в наро́да цього неслухня́не та непокі́рне, відпа́ли вони та й пішли.
"But this people has a revolting and a rebellious heart; they have revolted and gone.
24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його, стереже́ нам уста́влені тижні для жнив.
Neither do they say in their heart, 'Let us now fear the LORD our God, who gives rain, both the former and the latter, in its season; who preserves to us the appointed weeks of the harvest.'
25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́.
"Your iniquities have turned away these things, and your sins have withheld good from you.
26 Бо в наро́ді Моєму безбожники є, — чига́ють вони, немов той птахоло́в, вони сі́тки розста́вили, хапа́ють людей.
For among my people are found wicked men. They watch, as fowlers lie in wait. They set a trap. They catch men.
27 Як клі́тка, напо́внена пта́хами, так доми́ їхні повні ома́ни, — тому́ повиро́стали та збагати́лись вони!
As a cage is full of birds, so are their houses full of deceit. Therefore they have become great, and grew rich.
28 Потовсті́ли вони та погла́дшали, переступа́ють також міру злого, справедливо вони не судили сирі́тського су́ду, — і мають пово́дження! — і не помагають убогим у їхній справі.
They have grown fat. They shine; yes, they excel in deeds of wickedness. They do not plead the cause, the cause of the fatherless, that they may prosper; and they do not judge the right of the needy.
29 Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?
"Shall I not punish for these things?" says the LORD. "Shall not my soul be avenged on such a nation as this?
30 Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї:
"An astonishing and horrible thing has happened in the land.
31 пророки віщу́ють неправду, при помочі їхній панують священики, і наро́д Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому при́йде?
The prophets prophesy falsely, and the priests rule by their own authority; and my people love to have it so. What will you do in the end of it?
