Єремія 41
1 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаї́л, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царсько́го, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Ґедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там ра́зом хліб у Міцпі.
Ie amy volam-paha-fitoy, le nivotrak’ amy Gedalia ana’ i Ahikame e Mitspà ao t’Ismaele ana’ i Netania, ana’ i Elisama tirim-panjaka, ie mpiamo roandria’ i mpanjakaio, reketse ty lahilahy folo, vaho nitrao-pikama e Mitspa ao.
2 І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настанови́в був начальником над кра́єм.
Niongak’ amy zao t’Ismaele ana’ i Netania naho i folo lahy nindre ama’e rey, vaho linihi’ iereo fibara t’i Gedalia ana’ i Ahikame, ana’ i Safane; vinono iereo i noriza’ i mpanjaka’ i Baveley ho mpifehe’ i taneiy.
3 І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв воякі́в, що знахо́дилися там.
Zinama’ Ismaele ka ze nte-Iehodà mpiama’e ao, o niharo amy Gedalia e Mitspào naho o nte-Kasdy nizoeñeo, o lahin-defoñeo.
4 І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, — а ніхто про це не знав, —
Ie herone amy namonoa’e i Gedaliay, ie tsy eo ty naharendreke,
5 і поприхо́дили люди з Сихему, з Шіло́ та з Самарії, вісімдеся́т люда оголеноборо́дих, і в подертій одежі та з нарі́заними знака́ми на тілі, а в їхній руці хлі́бна жертва та ла́дан, як прине́сення для Господнього дому.
le totsake eo t’ indaty valompolo boake Sekeme naho boake Silò naho hirike Somerone, an-tanteahetse hinaratse naho sikiñe riniatse, vaho an-tsandriñe linililily, ninday enga mahakama naho embok’ am-pitàñe homb’añ’anjomba’ Iehovà mb’eo.
6 І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи́ та пла́чучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: „Прийдіть до Ґедалії, Ахікамового сина!“
Aa le niavotse i Mitspà t’Ismaele ana’ i Netania hifanalaka am’ iereo, nangololoike ty rovetse t’ie nañavelo mb’eo; ie nigadoñe am’ iereo, le hoe ty asa’e ama’e: Antao homb’e Gedalia ana’ i Ahikame mb’eo.
7 І сталося, як прийшли вони до сере́дини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до сере́дини ями, він та ті люди, що були з ним.
Aa ie naneñateña i rovay le zinama’ Ismaele ana’ i Netania rekets’ o mpiama’eo vaho namokovoko iareo am-po kadaha ao.
8 Та знайшлося між ними десять люда, і вони сказали до Ізмаїла: „Не вбивай нас, бо ми маємо заховані в полі ска́рби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед“. І той спинився, і не повбивав їх серед їхніх братів.
Fe nizoeñe am’ iereo t’indaty folo nanao ty hoe amy Ismaele, Ko avetra’o fa aman-kaja mikafitse an-tonda ao, ty vare-bolè, naho ampemba, naho menake vaho tantele. Aa le napo’e, tsy vinono’e miharo amo rolongo’eo.
9 А та яма, куди повкида́в Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар А́са проти Баеші, Ізраїльського царя, — її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, тру́пами.
I kadaha najorobo’ Ismaele i lolo amy Gedalia rezay le ty nanoe’ i Asa mpanjaka ty amy Baasa mpanjaka’ Israeley; le natsafe’ Ismaele ana’ i Netania ama’e ao o vinonoo.
10 І Ізмаїл узяв у поло́н усю решту народу, що був у Міцпі, царськи́х дочо́к та ввесь наро́д, що зостався в Міцпі, якого Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, доручив був Ґедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у поло́н Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.
Le fonga nendese’ Ismaele an-drohy añe ty sehanga’ ondaty e Mitspà ao, o anak’ ampela’ i mpanjakaio naho ze kila ondaty nengañe e Mitspà ao, o nafanto’ i Nebozaradene mpifehe mpigaritse amy Gedalia, ana’ i Ahikame; aa le nasese’ Ismaele ana’ i Natania an-drohy vaho nienga hitsake mb’amo ana’ i Amaneo añe.
11 I почув Йоханан, син Кареахів, та всі військо́ві зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.
Aa ie jinanji’ Iohanane ana’ i Karea naho o mpifehen-dahindefo mpiama’eo ty halò-tsereke nanoe’ Ismaele ana’ i Netania,
12 І взяли́ вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Ґів'оні.
le nendese’iereo o lahilahy iabio naho nionjoñe mb’eo hifangantotse am’Ismaele ana’ i Netania, vaho nitendrek’ ama’e an-drano-bey e Gibone eo.
13 І сталося, як увесь наро́д, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, то зрадів.
Le ie niisa’ o hene ondaty nindre am’ Ismaeleo t’Iohanane ana’ i Karea, naho o mpifehe lahin-defoñe nindre ama’eo, le nifale,
14 І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до поло́ну Ізмаїл з Міцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.
naho songa niamboho vaho niveve mb’ am’ Iohanane ana’ i Karea mb’eo ondaty nasese’ Ismaele an-drohy boake Mitspào.
15 А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома́ людьми́ від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.
Fe niborafitse am’ Iehonane t’Ismaele ana’ i Netania reketse ty ondaty valo, nimb’ amo ana’ i Amoneo mb’eo.
16 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військо́ві зверхники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по то́му, як той убив Ґедалію, сина Ахікамового, мужів воякі́в, і жіно́к, і дітей, і е́внухів, що вернув з Ґів'ону.
Aa le nendese’ Iohanane, ana’ i Karea, naho ze hene mpifehe lahin-defoñe nindre ama’e, ty sisa’ ondaty rinambe’e am’Ismaele ana’ i Netania, boak’e Mitspàao—ie fa vinono’e t’i Gedalia ana’ i Ahikame naho o mpiama’eo—o lahilahio naho o lahindefoñeo naho o rakembao, naho o ajajao, naho o vositse nendese’e boake Giboneo,
17 І пішли вони й стали на нічлі́г в Ґерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту
le nienga, vaho nañialo an-kialo’ i Kimhame marine i Betlekheme añe, hiavotse mb’e Mitsraime añe,
18 від халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Ґедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над кра́єм.
ty amo nte-Kasdio, amy t’ie nihembaña’ iereo, ty amy namonoa’ Ismaele ana’ i Netania t’i Gedalia ana’ i Ahikame, i nampifelehe’ i mpanjaka’ i Baveley i taneiy.
