Єремія 40
1 Слово, що було до Єремії від Господа по то́му, як Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, відпустив його з Рами́, коли його він узяв, а він був закутий кайда́нами серед усього вигна́ння Єрусалиму та Юди, вигнаних до Вавилону.
Қаравул беги Небузар-Адан уни Рамаһ шәһиридин қоювәткәндә, Пәрвәрдигар Йәрәмияға сөз қилди. У чағда Небузар-Адан Йерусалим һәм Йәһудадики барлиқ әсирләрни елип Бабилға сүргүн қилмақчи еди; Йәрәмияму уларниң арисида зәнҗир билән бағланған һалда елип меңилған еди.
2 І взяв начальник царсько́ї сторожі Єремію, та й сказав до нього: „Господь, Бог твій, говорив оце зло на це місце.
Қаравул беги Йәрәмияни бир чәткә тартип униңға мундақ деди: «Пәрвәрдигар Худайиң мошу йәргә балаю-апәт чүшүримән дәп агаһландурди;
3 І навів, і зробив Господь, як говорив був, бо ви згрішили Господе́ві, і не слухалися Його голосу, — і сталася вам ця річ.
Мана, Пәрвәрдигар Өз дегини бойичә шундақ қилип уни кәлтүрди; чүнки силәр Пәрвәрдигар алдида гуна садир қилғансиләр вә униң авазиға қулақ салмиғансиләр; шуңа бу иш бешиңларға чүшти.
4 А тепер ось я сьогодні розко́вую тебе з кайда́нів, що на твоїх рука́х. Якщо в оча́х твоїх добре піти зо мною до Вавилону, іди, і зверну́ я своє око на тебе. А якщо зле в твоїх очах піти зо мною до Вавилону, то залишись. Дивися, увесь край перед тобою: куди тобі видається за добре й за справедливе піти, — туди йди!“
Лекин мән қолуңни ишкәлләнгән зәнҗирләрдин йешип сени қоюветимән; мән билән биллә Бабилға бериш саңа мувапиқ көрүнсә, қени кәл, мән сәндин хәвәр алимән; амма мән билән биллә Бабилға беришни мувапиқ әмәс дәп қарисаң, керәк йоқ. Мана, пүткүл зимин алдиңда туриду; қәйәргә бериш саңа лайиқ, дурус көрүнсә шу йәргә барғин».
5 І коли той не на верта́вся на це, сказав далі: „То вернися до Ґедалі́ї, сина Ахікама, сина Шафанового, якого вчинив начальником вавилонський цар над Юдиними міста́ми, і живи з ним серед народу; або куди тобі подо́бається, туди йди“. І дав йому начальник царсько́ї сторожі їжі на дорогу та дарунка, і відпустив його.
Йәрәмия техи йенидин маңмай туруп, Небузар-Адан униңға: «Болди, Шафанниң нәвриси, Аһикамниң оғли Гәдалияниң йениға қайт; Бабил падишаси уни Йәһудадики шәһәрләргә һөкүмранлиқ қилишқа бәлгүлигән; хәлиқ арисида униң билән биллә туривәр, яки һәр қандақ башқа йәргә барай десәң шу йәргә барғин» — деди. Шуниң билән қаравул беги униңға озуқ-түлүк һәмдә бир соғат берип уни қоювәтти.
6 І прийшов Єремія до Ґедалії, сина Ахікамового, до Міцпи́, й осівся з ним серед наро́ду, позосталого в краю́.
Шуниң билән Йәрәмия Мизпаһ шәһиригә, Шафанниң нәвриси, Аһикамниң оғли Гәдалияниң йениға кәлди; у униң билән биллә, пухралар арисида турди.
7 А коли всі військові зверхники, що були в полі, вони та їхні люди, прочули, що цар вавилонський учинив начальником над краєм Ґедалі́ю, сина Ахікамового, і доручив йому мужчин і жіно́к та дітей, і тих з бідних кра́ю, що не були вигнані до Вавилону,
Далада қалған Йәһуданиң ләшкәр башлиқлири һәм ләшкәрлири Бабил падишасиниң Шафанниң нәвриси, Аһикамниң оғли Гәдалияни зимин үстигә һөкүмранлиқ қилишқа бәлгүлигәнлигини, шуниңдәк униңға Бабилға сүргүн болмиған зиминдики йоқсул әр-аяллар бала-җақилири билән тапшурулғанлиғини аңлап қалди;
8 то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи: і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, та Йонатан, сини Кареахові, і Серая, син Танхуметів, і сини нетофеянина Ефая, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.
шуниң билән бу ләшкәр башлиқлири адәмлири билән Мизпаһ шәһиригә, Гәдалияниң йениға кәлди; башлиқлири болса Нәтанияниң оғли Ишмаил, Кареаһниң оғуллири Йоһанан һәм Йонатан, Танхумәтниң оғли Серая, Нәтофатлиқ Әфайниң оғуллири вә Маакатлиқ бирисиниң оғли Йәзания еди.
9 І Ґедалі́я, син Ахікама, сина Шафанового, заприсягну́вся їм та їхнім людям, говорячи: „Не бійтеся служити халдеям! Сидіть у кра́ї й служіть вавилонському царе́ві, — і буде вам добре!
Шафанниң нәвриси, Аһикамниң оғли Гәдалия улар вә адәмлиригә: «Калдийләргә беқиништин қорқмаңлар; зиминда олтирақлишип Бабил падишасиға беқиниңлар, шундақ қилсаңлар силәргә яхши болиду.
10 А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що при́йдуть до нас. А ви збирайте вино й літні пло́ди та оливу, і складайте в ваш по́суд, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли́!
Мән болсам Калдийләр зиминға кәлгәндә [силәргә] вәкил болуп уларниң алдида туруш үчүн Мизпаһ шәһиридә туримән; силәр болсаңлар, шарап, әнҗир-хормилар вә зәйтун мейи мәһсулатлирини елип күп-едишиңларға қоюңлар, өзүңлар тутқан шәһәрләрдә туривериңлар» — дәп қәсәм ичти.
11 І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх края́х, чули, що цар вавилонський полишив частину в Юді, і що вчинив над ними начальником Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.
Охшашла Моабда, Аммонийлар арисида, Едомда һәм башқа һәр бир жутларда турған Йәһудийларму Бабил падишаси Йәһудада хәлиқниң бир қалдисини қалдурған вә улар үстигә һөкүмранлиқ қилишқа Шафанниң нәвриси, Аһикамниң оғли Гәдалияни бәлгүлигән дәп аңлиди;
12 І верну́лися всі юдеї зо всіх тих місць, куди були порозі́гнані, і прийшли до Юдиного кра́ю, до Ґедалії до Міцпи, і зібрали вина та літніх плоді́в дуже багато.
шуниң билән барлиқ Йәһудийлар һайдап тарқитиветилгән һәммә җай-жутлардин қайтип, Йәһуда зиминиға, Мизпаһ шәһиригә, Гәдалияниң йениға кәлди. Улар шарап, әнҗир-хормиларниң мәһсулатлирини зор кәңричиликтә алди.
13 А Йоханан, син Кареахів, та всі військо́ві зверхники, що були на полі, прийшли до Ґедалії до Міцпи,
Кареаһниң оғли Йоһанан вә далада қалған ләшкәрләрниң барлиқ башлиқлири Мизпаһ шәһиригә, Гәдалияниң йениға келип униңға:
14 та й сказали до нього: „Чи справді ти знаєш, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, щоб убити тебе?“Та не повірив їм Ґедалія, син Ахікамів.
«Сән Аммонийлар падишаси Баалис Нәтанияниң оғли Ишмаилни сени өлтүрүшкә әвәткәнлигини билмәмсән?» — дейишти. Лекин Аһикамниң оғли Гәдалия уларниң гепигә ишәнмиди.
15 А Йоханан, син Кареахів, сказав таємно до Ґедалії в Міцпі, говорячи: „Нехай я піду́ й уб'ю Ізмаїла, сина Нетаніїного, і ніхто про це не довідається. На́що мають забити тебе, і буде розпоро́шений увесь Юда, зі́браний до тебе, і погине останок Юди?“
Кареаһниң оғли Йоһанан Мизпаһда Гәдалияға астиртин сөз қилип: «Маңа рухсәт қилғайсән, башқилар униңдин хәвәр тапқичә мән берип Нәтанияниң оғли Ишмаилни өлтүрәй; һеч ким буни билмәйду. Униң сени өлтүрүп, шуниң билән әтрапиңға жиғилған Йәһудадикиләрниң һәммиси тарқитиветилип, Йәһуданиң қалдиси йоқитиветилишиниң немә һаҗити бар? — деди.
16 І сказав Ґедалія, син Ахікамів, до Йоханана, сина Кареахового: „Не роби цієї речі, бо лжу ти говориш на Ізмаїла!“
Бирақ Гәдалия Кареаһниң оғли Йоһананға: «Сән ундақ қилма; чүнки сән Ишмаил тоғрилиқ ялған ейтиватисән» — деди.
