< Єремія 39 >

1 Дев'ятого року Седекії, царя Юдиного, місяця десятого, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, та все його ві́йсько до Єрусалиму та й облягли́ його.
Yerusalem ixƣal ⱪilinƣanda tɵwǝndiki ixlar yüz bǝrdi: — Yǝⱨuda padixaⱨi Zǝdǝkiyaning toⱪⱪuzinqi yili oninqi ayda, Babil padixaⱨi Neboⱪadnǝsar wǝ barliⱪ ⱪoxuni Yerusalemƣa jǝng ⱪilixⱪa kelip uni muⱨasirigǝ aldi;
2 Одина́дцятого року Седекії, місяця четвертого, дев'ятого дня місяця, був пробитий про́лім до міста.
Zǝdǝkiyaning on birinqi yili, tɵtinqi ayning toⱪⱪuzinqi künidǝ, ular xǝⱨǝr sepilidin bɵsüp kirdi.
3 І поприхо́дили всі зверхники вавилонського царя, і посідали в Середу́щій брамі: Нерґал-Сар'ецер, Самгар, Нево, Сарсехім, ста́рший е́внух, Нерґал-Сар'ецер, старший маг, і вся решта зверхників вавилонського царя.
Xuning bilǝn Babil padixaⱨining ǝmirlirining ⱨǝmmisi, yǝni Samgarliⱪ Nǝrgal-Xarǝzǝr, bax hǝziniqi Nebu-Sarseⱪim, bax seⱨirgǝr Nǝrgal-xarǝzǝr wǝ Babil padixaⱨliⱪining baxⱪa ǝmǝldarliri kirip «Ottura dǝrwaza»da olturdi.
4 І сталося, як побачив їх Седекія, цар Юдин, та всі вояки́, то вони повтікали, і повихо́дили вночі з міста дорогою царсько́го садка́, брамою між обома́ му́рами, і вийшли дорогою в степ.
Yǝⱨuda padixaⱨi Zǝdǝkiya wǝ barliⱪ jǝnggiwar lǝxkǝrlǝr ularni kɵrüp ⱪaqmaⱪqi bolup, tün keqidǝ xǝⱨǝrdin bǝdǝr tikiwetixti; u padixaⱨning baƣqisi arⱪiliⱪ, «ikki sepil» ariliⱪidiki dǝrwazidin qiⱪip [Iordan jilƣisidiki] «Arabaⱨ tüzlǝngliki»gǝ ⱪarap ⱪeqixti.
5 І погналося халдейське ві́йсько за ними, і догнали Седекію в єрихо́нських степа́х. І взяли́ вони його, і завели його до Навуходоно́сора, царя вавилонського, до Рівли, в краю́ Хамат, і той засудив його.
Kaldiylǝrning ⱪoxuni ularni ⱪoƣlap Yeriho tüzlǝnglikidǝ Zǝdǝkiyaƣa yetixip uni ⱪolƣa elip Hamat zeminidiki Riblaⱨ xǝⱨirigǝ, Babil padixaⱨi Neboⱪadnǝsarning aldiƣa apardi; u xu yǝrdǝ uning üstidin ⱨɵküm qiⱪardi.
6 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на оча́х його; і всіх шляхе́тних Юдиних порізав вавилонський цар.
Babil padixaⱨi Riblaⱨ xǝⱨiridǝ Zǝdǝkiyaning oƣullirini kɵz aldida ɵltürüwǝtti; Babil padixaⱨi Yǝⱨudadiki barliⱪ mɵtiwǝrlǝrnimu ɵltürüwǝtti.
7 А очі Седекії він ви́брав, і скував його мідяни́ми кайда́нами, щоб відве́сти його до Вавилону.
U Zǝdǝkiyaning kɵzlirini oyup, uni Babilƣa apirix üqün mis kixǝnlǝr bilǝn kixǝnlǝp ⱪoydi.
8 А дім царя та дому наро́ду халдеї попалили огнем, і порозбивали му́ри Єрусалиму.
Kaldiylǝr padixaⱨning ordisini wǝ puⱪralarning ɵylirini ot ⱪoyup kɵydürüp Yerusalemning sepillirini kɵmürüp taxlidi.
9 А решту наро́ду, позосталих у місті, та перебі́жців, що поперехо́дили до нього, і решту народу, що позоста́лися, вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторо́жі, до Вавилону.
Xaⱨanǝ ⱪarawul begi Nebuzar-Adan xǝⱨǝrdǝ ⱪelip ⱪalƣan baxⱪa hǝlⱪni, ɵzigǝ tǝslim bolup qiⱪⱪanlarni, yǝni ⱪalƣan hǝlⱪning ⱨǝmmisini ⱪolƣa elip, Babilƣa sürgün ⱪildi.
10 А з бідноти́ народу, що не мали нічого, Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, позоставив декого в Юдиному краї, і дав їм того дня виноградники та поля́.
Ⱨalbuki, ⱪarawul begi Nebuzar-Adan Yǝⱨuda zeminida ⱨeq tǝwǝliki bolmiƣan bǝzi namratlarni ⱪaldurdi; xu qaƣda u ularƣa üzümzarlar wǝ etizlarni tǝⱪsimlǝp bǝrdi.
11 І наказав Навуходоносор, цар вавилонський, про Єремію, через начальника царсько́ї сторожі, говорячи:
Babil padixaⱨi Neboⱪadnǝsar Yǝrǝmiya toƣruluⱪ ⱪarawul begi Nebuzar-Adan arⱪiliⱪ: «Uni tepip uningdin hǝwǝr al; uningƣa ⱨeq ziyan yǝtküzmǝ; u nemini halisa xuni uningƣa ⱪilip bǝr» — dǝp pǝrman qüxürgǝnidi.
12 „Візьми його, і зверни на нього свої очі, і не зроби йому нічого злого, і тільки я́к він скаже тобі, та́к з ним зроби!“
13 І послав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і Невушазбан, старший е́внух, і Нерґал-Сар'ецер, старший маг, та всі начальники вавилонського царя,
Xunga ⱪarawul begi Nebuzar-Adan, xundaⱪla bax hǝziniqi Nebuxazban, bax seⱨirgǝr Nǝrgal-Xarǝzǝr wǝ Babil padixaⱨining baxⱪa bax ǝmǝldarlirining ⱨǝmmisi adǝm ǝwǝtip
14 і послали вони, і взяли́ Єремію з подвір'я в'язни́ці, і дали́ його до Ґедалі́ї, сина Ахікама, сина Шафанового, щоб ви́вести його до дому. І осівся він серед наро́ду.
Yǝrǝmiyani «Ⱪarawullarning ⱨoylisi»din elip Xafanning nǝwrisi, Aⱨikamning oƣli Gǝdaliyaning ɵz ɵyigǝ apirixi üqün uning ⱪoliƣa tapxurƣuzdi. Lekin Yǝrǝmiya puⱪralar arisida turdi.
15 А до Єремії було Господнє слово, коли він був затри́маний в подвір'ї в'язни́ці, таке:
Yǝrǝmiya «Ⱪarawullarning ⱨoylisi»da ⱪamap ⱪoyulƣan waⱪtida, Pǝrwǝrdigarning sɵzi uningƣa kelip mundaⱪ deyilgǝnidi: —
16 „Іди, і скажеш до му́рина Евед-Мелеха, говорячи: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я наво́джу Свої слова́ на це місто на зло, а не на добро, і вони будуть ді́ятися перед тобою цього дня.
Barƣin, Efiopiyǝlik Əbǝd-Mǝlǝkkǝ mundaⱪ degin: «Samawi ⱪoxunlarning Sǝrdari bolƣan Pǝrwǝrdigar — Israilning Hudasi mundaⱪ dǝydu: — Mana, Mǝn ɵz sɵzlirimni muxu xǝⱨǝr üstigǝ qüxürimǝn; awat-ⱨalawǝt ǝmǝs, bǝlki balayi’apǝt qüxürimǝn; xu küni bu ixlar ɵz kɵzüng aldida yüz beridu.
17 Але тебе врятую цього дня, — говорить Господь, — і ти не бу́деш ві́дданий в руку цих людей, яких ти боїшся.
Lekin xu küni Mǝn seni ⱪutⱪuzimǝn, — dǝydu Pǝrwǝrdigar; — Sǝn ⱪorⱪidiƣan adǝmlǝrning ⱪoliƣa tapxurulmaysǝn;
18 Бо конче врятую тебе, і від меча не впаде́ш ти, і буде тобі душа твоя за здо́бич, бо ти наді́явся на Мене, говорить Господь“.
qünki Mǝn qoⱪum seni ⱪutⱪuzimǝn; sǝn ⱪiliqlanmaysǝn, bǝlki ɵz jening ɵzünggǝ oljidǝk ⱪalidu; qünki sǝn Manga tayinip kǝlgǝnsǝn — dǝydu Pǝrwǝrdigar».

< Єремія 39 >