Єремія 34
1 Слово, що було Єремії від Господа, коли Навуходоно́сор, цар вавилонський, і все ві́йсько його, і всі царства землі, панува́ння руки його, та всі наро́ди воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його, кажучи:
Ilizwi elafika kuJeremiya livela eNkosini, lapho uNebhukadinezari inkosi yeBhabhiloni, lebutho lakhe lonke, lemibuso yonke yomhlaba yokubusa kwesandla sakhe, lazo zonke izizwe, babesilwa bemelene leJerusalema bemelene layo yonke imizi yayo, lisithi:
2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звісти́ш йому: Так говорить Господь: Ось Я відда́м оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю́ його огнем.
Itsho njalo iNkosi, uNkulunkulu kaIsrayeli: Hamba ukhulume kuZedekhiya inkosi yakoJuda uthi kuye: Itsho njalo iNkosi: Khangela, nginikela lumuzi esandleni senkosi yeBhabhiloni, ukuthi iwutshise ngomlilo.
3 А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схо́плений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти при́йдеш.
Lawe kawuyikuphunyuka esandleni sayo, kodwa uzabanjwa isibili, unikelwe esandleni sayo; lamehlo akho azabona amehlo enkosi yeBhabhiloni, lomlomo wayo uzakhuluma lomlomo wakho; njalo uzakuya eBhabhiloni.
4 Але послухай Господнього слова, Седекіє, ца́рю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча́!
Kodwa zwana ilizwi leNkosi, Zedekhiya, nkosi yakoJuda: Itsho njalo iNkosi ngawe: Kawuyikufa ngenkemba.
5 У мирі помреш ти; і як палили на по́гребі батька́м твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й „О пане“будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь“.
Uzakufa ngokuthula, lanjengokubaselwa kwaboyihlo, amakhosi endulo, ayephambi kwakho, ngokunjalo bazakubasela, bakulilele, besithi: Maye inkosi! Ngoba mina ngilikhulumile lelolizwi, itsho iNkosi.
6 І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова́ в Єрусалимі.
UJeremiya umprofethi wasewakhuluma wonke lamazwi kuZedekhiya inkosi yakoJuda eJerusalema,
7 А ві́йсько вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма́ позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залиши́лися серед Юдиних міст містами тверди́нними.
lapho ibutho lenkosi yeBhabhiloni lisilwa limelene leJerusalema limelene layo yonke imizi yakoJuda eyayisele, limelene leLakishi limelene leAzeka; ngoba yiyo imizi ebiyelweyo eyayisisele phakathi kwemizi yakoJuda.
8 Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як цар Седекія склав був заповіта з усім наро́дом, що в Єрусалимі, щоб оголоси́ти їм волю,
Ilizwi elafika kuJeremiya livela eNkosini, emva kokuthi inkosi uZedekhiya esenzile isivumelwano labo bonke abantu ababeseJerusalema ukumemezela inkululeko kubo,
9 щоб кожен відпустив раба свого, і кожен — свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не понево́лював свого брата юдея.
ukuthi ngulowo lalowo ayekele isigqili sakhe sihambe sikhululekile, langulowo lalowo isigqilikazi sakhe, umHebheru kumbe umHebherukazi, ukuze kungabi khona umuntu owenza umJuda engumfowabo abe yisigqili.
10 І послу́халися всі князі́ та ввесь наро́д, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен — свою невільницю, вільними, щоб більш не нево́лити їх. І вони послухалися, і повідпуска́ли.
Kwasekulalela zonke iziphathamandla labo bonke abantu ababengene lesosivumelwano sokuthi ngulowo lalowo ayekele isigqili sakhe langulowo lalowo isigqilikazi sakhe sihambe sikhululekile, bangaphindi bazenze zibe yizigqili; basebelalela, baziyekela zahamba.
11 Але пото́му вони зно́ву вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпуска́ли були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць.
Kodwa emva kwalokho baphenduka, bazibuyisa izigqili lezigqilikazi ababeziyekele zihambe zikhululekile, bazehlisela phansi zaba yizigqili lezigqilikazi.
12 І було слово Господнє до Єремії від Господа, кажучи:
Ngakho ilizwi leNkosi lafika kuJeremiya livela eNkosini, lisithi:
13 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського кра́ю, з дому ра́бства, кажучи:
Itsho njalo iNkosi, uNkulunkulu kaIsrayeli: Mina ngenza isivumelwano laboyihlo mhla ngibakhupha elizweni leGibhithe, endlini yobugqili, ngisithi:
14 „З кінцем семи ро́ків відпустите кожен свого брата єврея, що буде про́даний тобі й послужить тобі шість ро́ків, і відпустиш його вільним від себе“. Та не слухалися Мене ваші батьки́, і не прихилили свого уха до цьо́го.
Ekupheleni kweminyaka eyisikhombisa lizayekela ahambe, ngulowo lalowo umfowabo umHebheru owayethengiswe kuwe, esekusebenzele iminyaka eyisithupha, umyekele ahambe ekhululekile esuka kuwe. Kodwa oyihlo kabangilalelanga, kababekanga indlebe yabo.
15 А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кли́калось Ім'я́ Моє.
Lina seliphendukile lamuhla, lenza okulungileyo emehlweni ami, limemezela inkululeko, ngulowo lalowo kumakhelwane wakhe, lenza isivumelwano phambi kwami endlini ebizwa ngebizo lami.
16 Та ви зно́ву збезчестили Ім'я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.
Kodwa liphendukile, langcolisa ibizo lami, libuyisa, ngulowo lalowo isigqili sakhe langulowo lalowo isigqilikazi sakhe, ebeliziyekele zahamba zikhululekile njengokufisa kwazo, lazehlisela phansi, zaba yizigqili lezigqilikazi zenu.
17 Тому́ так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я — говорить Господь — оголошу́ вам волю до меча, до морови́ці й до голоду, і віддам вас на по́страх для всіх царств землі!
Ngakho itsho njalo iNkosi: Lina kalingilalelanga, ukumemezela inkululeko, kube ngulowo lalowo kumfowabo langulowo lalowo kumakhelwane wakhe; khangelani, ngizamemezela kini, itsho iNkosi, inkululeko enkembeni, kumatshayabhuqe wesifo, lendlaleni; ngilinikele libe yisesabiso kuyo yonke imibuso yomhlaba.
18 І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надво́є теля та перейшли між його кавалками,
Nginikele amadoda aseqileyo isivumelwano sami, angaqinisanga amazwi esivumelwano asenza phambi kwami, lapho adabula ithole kabili, adlula phakathi kweziqa zalo;
19 також князі́в Юди та князів Єрусалиму, е́внухів і священиків, та ввесь наро́д Кра́ю, що прохо́дили поміж кавалками цього теля́ти,
iziphathamandla zakoJuda, leziphathamandla zeJerusalema, abathenwa, labapristi, labo bonke abantu belizwe, abadabula phakathi kweziqa zethole.
20 то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, і стане па́дло їхнє стервом для птаства небесного та для зе́мної звірини...
Yebo, ngizabanikela esandleni sezitha zabo lesandleni salabo abadinga impilo yabo; lezidumbu zabo zizakuba yikudla kwenyoni zamazulu lenyamazana zomhlaba.
21 А Седекію, царя Юдиного, та його князі́в віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку ві́йська вавилонського царя, що відходить від вас.
LoZedekhiya inkosi yakoJuda leziphathamandla zakhe ngizabanikela esandleni sezitha zabo, lesandleni salabo abadinga impilo yabo, lesandleni sebutho lenkosi yeBhabhiloni, abenyuke basuka kini.
22 Ось Я накажу́, — говорить Господь, — і верну́ їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобу́дуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спусто́шення, — і не буде в них ме́шканця!“
Khangelani, ngizalaya, itsho iNkosi, ngibabuyise kulumuzi; njalo bazakulwa bemelene lawo, bawuthumbe, bawutshise ngomlilo; lemizi yakoJuda ngizayenza ibe lunxiwa olungelamhlali.
