Єремія 32
1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, — це вісімнадцятий рік Навуходоно́сора.
Parole qui fut adressée à Jérémie par le Seigneur en la dixième année de Sédécias, roi de Juda; c’est la dix-huitième année de Nabuchodonosor.
2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного,
Alors l’armée du roi de Babylone assiégeait Jérusalem; et Jérémie le prophète était enfermé dans le vestibule de la prison qui était dans la maison du roi de Juda.
3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його.
Car Sédécias, roi de Juda, l’avait enfermé, disant: Pourquoi prophétises-tu, disant: Voici ce que dit le Seigneur: Voilà que moi je livrerai cette ville entre les mains du roi de Babylone, et il la prendra?
4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його.
Et Sédécias, roi de Juda, n’échappera pas à la main des Chaldéens; mais il sera livré entre les mains du roi de Babylone; et sa bouche parlera à sa bouche, et ses yeux verront ses yeux.
5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“.
Et il mènera Sédécias à Babylone; et il y sera jusqu’à ce que je le visite, dit le Seigneur; mais, si vous combattez contre les Chaldéens, vous n’aurez aucun succès.
6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке:
Et Jérémie dit: La parole du Seigneur m’a été adressée, disant:
7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити.
Voilà qu’Hanaméel, fils de Sellum, ton cousin germain, viendra vers toi, disant: Achète-toi mon champ qui est à Anathoth, parce que c’est à toi qu’il appartient de l’acheter, à cause de ta parenté.
8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.
Et Hanaméel, fils de mon oncle, vint à moi, selon la parole du Seigneur, dans le vestibule de la prison, et il me dit: Prends possession de mon champ qui est à Anathoth, en la terre de Benjamin; parce que c’est à toi qu’il appartient de prendre possession de cet héritage, car tu es le proche parent. Or je compris que c’était la parole du Seigneur.
9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла.
Et j’achetai d’Hanaméel, fils de mon oncle, le champ qui est à Anathoth; et je lui pesai l’argent, sept statères et dix pièces d’argent.
10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою.
Et j’écrivis sur la feuille et je la scellai et, je pris des témoins; et je pesai l’argent dans une balance.
11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого.
Et je pris la feuille d’acquisition scellée, et les stipulations, et ce qui était convenu, et les sceaux mis en dehors.
12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.
Et je donnai la feuille d’acquisition à Baruch, fils de Néri, fils de Maasias, sous les yeux d’Hanaméel, mon cousin germain, sous les yeux des témoins qui étaient inscrits sur la feuille d’achat., sous les yeux et en présence de tous les Juifs qui étaient assis dans le vestibule de la prison.
13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:
Et j’ordonnai à Baruch devant eux, disant:
14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час.
Voici ce que dit le Seigneur des armées. Dieu d’Israël: Prends ces feuilles, cette feuille d’achat scellée, et cette feuille qui est ouverte; et mets-les dans un vase de terre, afin qu’elles puissent se conserver durant de longs jours.
15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї!
Car voici ce que dit le Seigneur des armées, Dieu d’Israël: On acquerra encore des maisons, des champs et des vignes en cette terre.
16 І молився я до Господа пото́му, як дав був ку́пчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:
Et je priai le Seigneur, après que j’eus donné le feuillet d’acquisition à Baruch, fils de Néri, disant:
17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого!
Hélas! hélas! hélas! Seigneur mon Dieu, voilà que vous avez fait le ciel et la terre par votre grande puissance et par votre bras étendu; aucune chose ne vous sera difficile;
18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння!
Vous qui faites miséricorde à des milliers de créatures, et qui rendez l’iniquité des pères dans le sein de leurs fils après eux, ô le très fort, le grand, et le puissant, le Seigneur des armées est votre nom.
19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів,
Vous êtes grand dans vos conseils, et incompréhensible dans vos pensées; vous dont les yeux sont ouverts sur toutes les voies des fils d’Adam, afin de rendre à chacun selon ses voies et selon le fruit de ses inventions.
20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня!
C’est vous qui avez fait jusqu’à ce jour des signes et des prodiges dans la terre d’Egypte, en Israël et parmi les hommes, et vous avez rendu votre nom célèbre comme il est en ce jour.
21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим.
Et vous avez tiré Israël votre peuple de la terre d’Egypte, par des signes, et par des prodiges, et par une main forte, et par un bras étendu, et par une grande terreur.
22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом.
Et vous leur avez donné cette terre que vous aviez juré à leurs pères de leur donner, une terre où couleraient du lait et du miel.
23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо.
Et ils sont entrés, et ils l’ont possédée; et ils n’ont point obéi à votre voix, et ils n’ont pas marché dans votre loi; et ils n’ont rien fait de tout ce que vous leur avez ordonné; et tous ces maux sont venus sur eux.
24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.
Voilà que des fortifications ont été construites contre la cité, afin de la prendre; et la ville a été livrée aux mains des Chaldéens qui combattent contre elle, au glaive, et à la famine, et à la peste, et tout ce que vous avez dit est arrivé, comme vous-même le voyez.
25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“.
Et vous, Seigneur mon Dieu, vous me dites: Achète le champ avec de l’argent, et prends des témoins, quoique la ville ait été livrée aux mains des Chaldéens.
26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:
Et la parole du Seigneur fut adressée à Jérémie, disant:
27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве?
Voici que moi je suis le Seigneur, le Dieu de toute chair; est-ce qu’une chose me sera difficile?
28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його!
À cause de cela, voici ce que dit le Seigneur: Voilà que moi je livrerai cette cité aux mains des Chaldéens, et aux mains du roi de Babylone, et ils la prendront.
29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти.
Elles Chaldéens viendront combattant contre cette ville, et ils y mettront le feu, et ils la brûleront, ainsi que les maisons sur les toits desquelles ils sacrifiaient à Baal et faisaient à des dieux étrangers de nombreuses libations pour m’irriter.
30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь.
Car les fils d’Israël et les fils de Juda faisaient continuellement le mal sous mes yeux dès leur jeunesse; les fils d’Israël qui jusqu’à ce jour me révoltaient par les œuvres de leurs mains, dit le Seigneur.
31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця
Parce que cette cité est devenue pour moi un objet de fureur et d’indignation, depuis le jour qu’on l’a bâtie, jusqu’au jour où elle disparaîtra de ma présence,
32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму.
À cause du mal que les enfants d’Israël et les enfants de Juda ont fait, en me provoquant au courroux, eux et leurs rois, leurs princes, et leurs prêtres, et leurs prophètes, les hommes de Juda et les habitants de Jérusalem.
33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку.
Et ils ont tourné vers moi le dos et non la face, lorsque je les enseignais au point du jour, et que je les instruisais, et qu’ils ne voulaient pas écouter et recevoir l’instruction.
34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити.
Et ils ont mis leurs idoles dans la maison dans laquelle a été invoqué mon nom. afin de la souiller.
35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх.
Et ils ont bâti les hauts lieux de Baal qui sont dans la vallée du fils d’Ennom, afin de consacrer leurs fils et leurs filles à Moloch; ce que je ne leur ai pas commandé; et il n’est pas monté jusqu’à mon cœur qu’ils feraient cette abomination, et qu’ils entraîneraient Juda dans le péché.
36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею:
Et maintenant, à cause de cela, voici ce que dit le Seigneur, Dieu d’Israël, à cette cité dont vous dites, vous, qu’elle sera livrée aux mains du roi de Babylone, par le glaive, par la famine et par la peste:
37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, —
Voilà que moi, je les rassemblerai de toutes les terres dans lesquelles je les ai jetés dans ma fureur, et dans ma colère et dans ma grande indignation, et je les ramènerai en ce lieu, et je les y ferai habiter en assurance.
38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом!
Et ils seront mon peuple, et moi je serai leur Dieu.
39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них.
Et je leur donnerai un seul cœur et une seule voie, afin qu’ils me craignent tous les jours de leur vie, et que bien leur soit à eux et à leurs fils après eux.
40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!
Et je ferai avec eux une alliance éternelle, et je ne cesserai point de leur faire du bien; et je mettrai ma crainte dans leur cœur, afin qu’ils ne se retirent pas de moi.
41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.
Et je me réjouirai en eux, lorsque je leur aurai fait du bien; et je les rétablirai en cette terre dans la vérité, de tout mon cœur, et de toute mon âme.
42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них!
Car voici ce que dit le Seigneur: Comme j’ai amené sur ce peuple tous ces grands maux, ainsi j’amènerai sur eux tous les biens que je leur promets.
43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“.
Elles champs auront encore des possesseurs dans cette terre de laquelle vous dites, vous, qu’elle est déserte, parce qu’il n’y est pas demeure d’homme ni de bête, et qu’elle a été livrée aux mains des Chaldéens.
44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“
Les champs seront achetés avec de l’argent, et ils seront inscrits sur la feuille, et un sceau y sera gravé, des témoins seront invoqués, dans la terre de Benjamin et aux environs de Jérusalem; dans les cités de Juda, dans les cités des montagnes, dans les cités de la plaine, et dans les cités qui sont au midi; parce que je ramènerai leurs captifs, dit le Seigneur.
