Єремія 3
1 І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.
Si un homme répudie sa femme, et si elle s'éloigne de lui, et se donne à un autre, est-ce qu'elle reviendra à son premier époux? Cette femme ne sera-t- elle pas souillée? Et toi, tu t'es prostituée à un grand nombre de pâtres, et tu es revenue à moi, dit le Seigneur.
2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм!
Lève les yeux droit devant toi, et vois où tu n'es pas souillée. Tu t'es assise dans les rues mêmes, comme une corneille solitaire, et tu as souillé la terre de tes prostitutions et de tes méchancetés.
3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,
Et tu as eu quantité de pâtres qui ont été pour toi des pierres d'achoppement; tu as eu le regard d'une prostituée; tu as perdu toute pudeur envers tous.
4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к!
Ne m'as-tu pas invoqué comme un asile, comme un père, comme le gardien de ta virginité, disant:
5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш.
Est-ce que votre colère subsistera dans tous les siècles? est-elle réservée à triompher de moi? Voilà comme tu as parlé, après avoir fait ces mauvaises œuvres, et tu l'as osé.
6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там.
Et le Seigneur m'a dit, dans les jours du roi Josias: As-tu vu ce que m'a fait la maison d'Israël? Ils sont allés sur tous les hauts lieux, et sous l'ombrage de tous les arbres, et là ils se sont prostitués.
7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея.
Et je lui ai dit, après toutes ses prostitutions: Reviens à moi; et elle n'est pas revenue, et l'infidèle Juda a vu l'infidélité d'Israël. Et moi j'ai vu,
8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.
Après qu'Israël eut été convaincu de tous ses péchés et de ses adultères, après que je l'eus répudié, et remis dans ses mains un acte de répudiation, j'ai vu que l'infidèle maison de Juda n'a pas eu peur de moi, et qu'elle est partie, et qu'elle s'est prostituée elle-même.
9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом.
Elle a regardé sa prostitution comme rien; elle a commis ses adultères avec la pierre et le bois.
10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“.
Et en toutes ces œuvres, l'infidèle maison de Juda ne s'est jamais non plus convertie à moi de tout son cœur; mais c'était encore un mensonge.
11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.
Et le Seigneur m'a dit: Israël a justifié son âme plus que l'infidèle maison de Juda.
12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.
Pars et lis ces paroles, du côté de l'aquilon, et dis: Maison d'Israël, reviens à moi, dit le Seigneur, et je ne tournerai plus contre vous ma face, parce que je suis miséricordieux, dit le Seigneur, et je ne serai pas toujours irrité contre vous.
13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.
Seulement, reconnais ton iniquité; car tu as péché contre le Seigneur ton Dieu, et tu as dispersé tes voies chez les étrangers, sous chaque arbre touffu, et tu n'as point obéi à ma parole, dit le Seigneur.
14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!
Convertissez-vous, fils rebelles, dit le Seigneur, parce que je serai votre maître, et je vous prendrai même un par ville, deux par tribu, et je vous introduirai dans Sion.
15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом.
Et je vous donnerai des pasteurs selon mon cœur; et ils vous mèneront paître dans les pâturages de la sagesse.
16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.
Et voici ce qui arrivera: lorsque vous vous serez multipliés, et que vous aurez grandi sur la terre, dit le Seigneur, en ces jours-là, on ne dira plus: Voici l'arche de l'alliance du Saint d'Israël. Elle n'aura plus de place dans les cœurs, elle n'aura plus de nom, on ne la visitera plus, on ne construira plus rien de pareil.
17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́,
En ces jours et en ce temps-là, on appellera Jérusalem le trône de Dieu, et tous les gentils y seront rassemblés, et ils ne courront plus après les désirs de leurs cœurs pervers.
18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.
En ces jours-là, la maison de Juda reviendra avec la maison d'Israël; ensemble elles reviendront de la terre de l'aquilon et de toutes les contrées, en la terre que j'ai donnée à leurs pères pour héritage.
19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.
Et moi j'ai dit: Seigneur, qu'il soit fait ainsi; car vous avez dit: Je te mettrai au nombre de mes enfants, je te donnerai une terre choisie, l'héritage du Dieu tout-puissant des nations; et de plus, vous m'appellerez votre père, et vous ne vous détournerez plus de moi.
20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь.
Cependant, comme une femme est infidèle à son époux, de même la maison d'Israël m'a été infidèle, dit le Seigneur.
21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́:
On a entendu sortir de leurs lèvres une voix et des pleurs, et la prière des enfants d'Israël; parce qu'ils avaient failli dans leurs voies, et oublié leur Dieu saint.
22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“„Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!
Convertissez-vous, fils rebelles, et je guérirai vos meurtrissures. Dites: Voilà que nous serons vos serviteurs; car vous êtes le Seigneur notre Dieu!
23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве!
En vérité les collines et la puissance des montagnes n'étaient que mensonge. Mais c'est du Seigneur notre Dieu que vient le salut d'Israël.
24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к.
Dès notre jeunesse, l'opprobre de nos pères a consumé leurs travaux, leurs brebis et leurs bœufs, leurs fils et leurs filles.
25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“
Nous nous sommes endormis dans notre honte, notre déshonneur nous a enveloppés; car nos pères et nous avons péché devant notre Dieu, depuis notre adolescence jusqu'à ce jour. Et nous n'avons point obéi à la parole du Seigneur notre Dieu.
