Єремія 3
1 І було мені слово Господнє, гово́рячи: „Як відпу́стить хто жінку свою, й вона пі́де від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, — чи ве́рнеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсі́м обезче́щеною оця жінка? Ти ж пере́люб чинила з коха́нцями багатьома́, і тобі поверта́тись до Мене? говорить Господь.
試問：若男人離棄了自己的妻子，她離開他而另嫁了別人，前夫豈能再回到她那裏去﹖像這樣的女人，豈不是已全被玷污了嗎﹖你已與許多愛人行淫，你還想回到我這裏來嗎﹖──上主的斷語──
2 Зведи́ свої очі на го́ри порожні й дивися, — де пере́любу ти не чинила? Ти для них по доро́гах сиділа, немов той араб на пустині, — і збезче́стився край твоїм блу́дом та лихом твоїм!
你舉目環顧高丘．看看在什麼地方你沒有受過玷污﹖你坐在路旁等候他們，像個在阿刺伯人，以你淫亂和邪惡玷污了這土地。
3 І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,
秋雨不降，春雨不來。你具有娼妓的面孔，仍然不知羞恥。
4 Чи ж кли́кати відни́ні не бу́деш до Мене: „Отче мій, Ти юна́цтва мого Провідни́к!
從此以後，你要向我喊說：「我父! 你是我青年時的良友!」
5 Чи Він пам'ята́тиме вічно про гнів, чи наза́вжди його стерегти́ме?“Таке ти говориш, і безме́жно зло чиниш.
心想：「衪豈能永遠發怒，懷恨到底﹖」看，你雖如此說，卻仍盡力作惡。
6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: „Чи ти бачив, що зробила невірна дочка́ Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу го́ру, і під кожне зелене дерево, — і блудоді́яла там.
在若史雅為王的時日裏，上主對我說：「失節的以色列所做的，你看見了沒有﹖她上到一切高處上，走到所有的綠樹下，在那裏行淫。
7 Я думав: Як зро́бить вона все оце, то до Мене пове́рнеться; та вона не верну́лась, і бачила це сестра її зра́дниця, Юдея.
我以為她作了這一切以後，會回到我這裏來；但是她沒有回來。她失信的姊妹猶大也看見了此事：
8 І побачила Юдея, що за все те, що пере́люб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводо́вого. Та зрадли́ва сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудли́вою стала й вона.
雖然看見了我為了失節的以色列所犯的種種姦淫，而命她離去，給了她休書，她這失信的姊妹猶大卻不害怕，竟然也去行淫。
9 І сталось від ро́зголосу про пере́люб її, збезче́стила вона землю, і пере́люб чинила з камі́нням та з деревом.
由於她輕易行淫，與石碣和木偶淫亂，玷污了這土土也。
10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадли́ва сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдава́ла, говорить Господь“.
儘管這樣，她失信的姊妹猶大回到我這裏來，仍不是全心，只是假意──上主的斷語。」
11 І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.
上主於是對我說：「失節的以色列比失信的猶大 ，更顯得正義。
12 Піди, і проголо́сиш слова ці на пі́вніч та й скажеш: Вернися, відсту́пна дочко Ізраїлева! говорить Госпо́дь. Не зверну́ Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милости́вий, — говорить Госпо́дь, і не бу́ду повік стерегти́ Свого гніву.
你去向北方宣布這些話說：失節的以色列! 請你歸來──上主的斷語──我不會對你怒容相向，因為我是仁慈的──我不會永遠發怒，
13 Тільки пізнай же прови́ну свою́, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.
只要你承認你的罪過，承認背叛上主你的天主，在一切綠樹下，與異邦神祗恣意相愛，沒有聽我的聲音，上主的斷語。
14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Госпо́дар, та візьму́ вас по о́дному з міста, а з роду по два, і вас поведу́ до Сіону!
失節的女子，妳們歸來──上主的斷語──因為我是你們的主人，我要選取妳們，每城選一人，每族選二人，領妳們進入熙雍；
15 І дам па́стирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть па́сти вас умі́нням та ро́зумом.
在那裏給妳們一些隨我心意的牧者，以智慧和明智牧養妳們。
16 І буде, коли ви розмно́житеся та розпло́дитеся на землі за цих днів, — говорить Госпо́дь, — не скажуть уже: „ковче́г заповіту Господнього“, і він вже не при́йде на серце, і його пам'ятати не бу́дуть, і більше не буде він зро́блений.
你們在這地上繁衍增值的時日裏──上主的斷語──人不再提「上主的約櫃」，也不再思念，不再追憶，不再關懷，不再製造。
17 Того ча́су назвуть Єрусалима: Господній престо́л, і до нього, до Єрусалиму згрома́джені будуть наро́ди усі ради Йме́ння Господнього, і більше не пі́дуть вони за впертістю серця лихого свого́,
那時，人要稱耶路撒冷為「上主的御座」，萬民要奉上主的名，匯集在耶路撒冷，不再隨從自己邪惡而頑固的人行事。
18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля пі́дуть і ра́зом прибу́дуть з півні́чного кра́ю до кра́ю, що вашим батькам на спа́док Я дав.
在那些時日內，猶大家與以色列家同行，從北方起回到我賜給了你們祖先作基業的地內。
19 І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.
我曾想過：多麼願意你像一個兒子，賜給你賞心悅目的土地，列國中最美好的領土，我以為你會以「我父」稱呼我，不會轉身遠離我；
20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зра́дили, доме Ізраїлів! каже Господь.
但是，你們，以色列家對待我，正如對自己良友不忠的婦女──上主的斷語。
21 Чути голос на ли́сих гора́х, плач блага́льний синів Ізраїлевих, вони бо скривили доро́гу свою, забули про Господа, Бога свого́:
在荒丘上可聽到一片喧嚷：那是以色列子民的哀號哭泣，因為他們走入了邪途，忘卻了自己的天主。
22 „Верніться, невірні сини, усі ваші відсту́пства Я ви́лікую!“„Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!
歸來! 失節的子民，讓我療愈你們的失節。」「看，我回到你這裏，的確，你是上主，我們的天主。
23 Справді, неправда ті па́гірки, той го́мін на го́рах, — справді, в Господі, Богові нашім, спасі́ння Ізраїлеве!
誠然丘嶺和山卜的狂歡盡是虛幻；唯在上主，我們的天主那裏，有以色列的救援。
24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої мо́лодости, їхню худобу дрібну́ й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочо́к.
可恥的神祗，自我們幼年就吞噬了我們祖先的收入，他們的羊群、牛群和子女。
25 Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“
讓我們躺臥在我們恥辱中，讓我們以羞慚遮蓋我們，因為我們和我們的祖先，自我們幼年直到今日，得罪了上主我們的天主，從來沒有聽從上主我們的天主的聲音。」
