Єремія 25
1 Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,
The word that has been to Jeremiah concerning all the people of Judah, in the fourth year of Jehoiakim son of Josiah king of Judah—it [is] the first year of Nebuchadnezzar king of Babylon—
2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:
Which Jeremiah the prophet has spoken concerning all the people of Judah, even to all the inhabitants of Jerusalem, saying,
3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.
“From the thirteenth year of Josiah son of Amon king of Judah, and to this day—this twenty-third year—the word of YHWH has been to me, and I speak to you, rising early and speaking, and you have not listened;
4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.
and YHWH has sent all His servants to you, the prophets, rising early and sending, and you have not listened, nor inclined your ear to hear, saying,
5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.
Please turn back, each from his evil way, and from the evil of your doings, and dwell on the ground that YHWH has given to you and to your fathers from age to age,
6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.
and you do not go after other gods to serve them, and to bow yourselves to them, nor do you provoke Me to anger with the work of your hands, and I do no evil to you;
7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.
and you have not listened to Me,” a declaration of YHWH, “so as to provoke Me to anger with the work of your hands for evil to you.
8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,
Therefore, thus said YHWH of Hosts: Because that you have not obeyed My words,
9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.
behold, I am sending, and have taken all the families of the north—a declaration of YHWH—even to Nebuchadnezzar king of Babylon, My servant, and have brought them in against this land, and against its inhabitants, and against all these surrounding nations, and have devoted them, and appointed them for an astonishment, and for a hissing, and for continuous ruins.
10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...
And I have destroyed from them the voice of rejoicing, and the voice of joy, voice of bridegroom and voice of bride, noise of millstones, and the light of lamps.
11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!
And all this land has been for a desolation, for an astonishment, and these nations have served the king of Babylon seventy years.
12 І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.
And it has come to pass, at the fullness of seventy years, I charge against the king of Babylon, and against that nation,” a declaration of YHWH, “their iniquity, and against the land of the Chaldeans, and have appointed it for continuous desolations.
13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.
And I have brought in on that land all My words that I have spoken against it, all that is written in this scroll, that Jeremiah has prophesied concerning all the nations.
14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.
For laid service on them—also them—have many nations and great kings, and I have given repayment to them according to their doing, and according to the work of their hands.”
15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.
For thus said YHWH, God of Israel, to me: “Take the wine cup of this fury out of My hand, and you have caused all the nations to drink it to whom I am sending you;
16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“
and they have drunk, and shaken themselves and shown themselves [to be] foolish, because of the sword that I am sending among them.”
17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:
And I take the cup out of the hand of YHWH, and cause all the nations to drink to whom YHWH sent me:
18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,
Jerusalem, and the cities of Judah, And its kings, its heads, To give them to ruin, to astonishment, To hissing, and to reviling, as [at] this day;
19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,
Pharaoh king of Egypt, and his servants, And his heads, and all his people,
20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,
And all the mixed people, And all the kings of the land of Uz, And all the kings of the land of the Philistines, And Ashkelon, and Gaza, and Ekron, And the remnant of Ashdod,
21 Едома й Моава та синів Аммона,
Edom, and Moab, and the sons of Ammon,
22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,
And all the kings of Tyre, And all the kings of Sidon, And the kings of the island that [is] beyond the sea,
23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,
Dedan, and Tema, and Buz, And all cutting the corners [of the beard],
24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,
And all the kings of Arabia, And all the kings of the mixed people, Who are dwelling in the wilderness,
25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
And all the kings of Zimri, And all the kings of Elam, And all the kings of Media,
26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.
And all the kings of the north, The near and the far off to one another, And all the kingdoms of the earth, That [are] on the face of the ground, And King Sheshach drinks after them.
27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.
“And you have said to them, Thus said YHWH of Hosts, God of Israel: Drink, indeed drink abundantly, And vomit, and fall, and do not rise, Because of the sword that I am sending among you.
28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!
And it has come to pass, When they refuse to receive the cup out of your hand to drink, That you have said to them, Thus said YHWH of Hosts: You certainly drink.
29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!
For behold, in the city over which My Name is called, I am beginning to bring ruin, And are you entirely acquitted? You are not acquitted, for I am proclaiming a sword, For all inhabitants of the land,” A declaration of YHWH of Hosts.
30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!
“And you, you prophesy all these words to them, and have said to them: YHWH roars from the high place, And gives forth His voice from His holy habitation, He surely roars for His habitation, A shout as those treading [the grapes], God answers all the inhabitants of the land,
31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.
A rumbling has come to the end of the earth, For YHWH has a controversy with nations, He has executed judgment for all flesh, He has given the wicked to the sword,” A declaration of YHWH.
32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —
Thus said YHWH of Hosts: “Behold, evil is going out from nation to nation, And a great whirlwind is stirred up from the sides of the earth.
33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!
And the pierced of YHWH have been in that day, From the end of the earth even to the end of the earth, They are not lamented, nor gathered, nor buried, For they are dung on the face of the ground.
34 Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!
Howl, you shepherds, and cry, And roll yourselves, you majestic of the flock, For your days have been full For slaughtering, and [for] your scatterings, And you have fallen as a desirable vessel.
35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.
And refuge has perished from the shepherds, And escape from the majestic of the flock.
36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,
A voice of the cry of the shepherds, And a howling of the majestic of the flock, For YHWH is spoiling their pasture.
37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...
And the peaceable habitations have been cut down, Because of the fierceness of the anger of YHWH.
38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.
He has forsaken His covert as a young lion, Surely their land has become a desolation, Because of the oppressing fierceness, And because of the fierceness of His anger!”
