Єремія 25

1 Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,

Det Ord, som kom til Jeremias om alt Judases folk i Joasias Søns, Kong Jojakim af Judas, fjerde År, det er Kong Nebukadrezar af Babels første År,

2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:

og som Profeten Jeremias talte til alt Judas Folk og alle Jerusalems Borgere:

3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.

Fra Amons Søns, Kong Josias af Judas, trettende År til den Dag i Dag, i fulde tre og tyve År er HERRENs Ord kommet til mig, og jeg, talte til eder årle og silde, men I hørte ikke;

4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.

og HERREN sendte årle og silde alle sine Tjenere Profeterne til eder, men I hørte ikke; I bøjede ikke eders Øre til at høre,

5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.

når han sagde: "Omvend eder, hver fra sin onde Vej og sine onde Gerninger, at I fra Evighed til Evighed må bo i det Land, jeg gav eder og eders Fædre;

6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.

og hold eder ikke til andre Guder, så I dyrker og tilbeder dem, og krænk mig ikke med eders Hænders Værker til eders Ulykke."

7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.

Nej, I hørte mig ikke, lyder det fra HERREN, og så krænkede I mig med eders Hænders Værker til eders Ulykke.

8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,

Derfor, så siger Hærskarers HERRE: Fordi I ikke vilde høre mine Ord,

9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.

vil jeg sende Bud efter alle Nordens Stammer, lyder det fra HERREN, og til kong Nebukadrezar af Babel, min Tjener, og lade dem komme over dette Land og dets Indbyggere og over alle Folkene heromkring, og jeg vil ødelægge dem og gøre dem til Rædsel, Latter og Spot for evigt.

10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...

Jeg fjerner fra dem Fryderåb og Glædesråb, Brudgoms Røst og Bruds Røst, Kværnens Lyd og Lampens Skin,

11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!

og hele dette Land skal blive til Ørk og Øde, og disse Folkeslag skal trælle for Babels konge i halvfjerdsindstyve År.

12 І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.

Men når der er gået halvfjerdsindstyve År, hjemsøger jeg Babels Konge og Folket der for deres Misgerning, lyder det fra HERREN, også Kaldæernes Land hjemsøger jeg og gør det til evige Ørkener,

13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.

og jeg opfylder på dette Land alle mine Ord, som jeg har talet imod det, alt, hvad der er skrevet i denne Bog, alt, hvad Jeremias har profeteret mod alle Folkene.

14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.

Thi også dem skal mange Folk og vældige Konger gøre til Trælle, og jeg gengælder dem deres Gerning og deres Hænders Værk.

15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.

Thi således sagde HERREN, Israels Gud, til mig: "Tag dette Bæger med min Vredes Vin af min Hånd og giv alle de Folk, jeg sender dig til, at drikke deraf;

16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“

de skal drikke og rave og rase for Sværdet, jeg sender iblandt dem!"

17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:

Og jeg tog Bægeret af HERRENs Hånd og gav alle de Folk, han sendte mig til, at drikke deraf:

18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,

Jerusalem og Judas Byer og dets Konger og Fyrster, for at gøre dem til Ørk og Øde, til Spot og til et Forbandelsens Tegn, som det er på denne Dag;

19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,

Farao, Ægypterkongen, med alle hans Tjenere og Fyrster og alt hans Folk,

20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,

alt Blandingsfolket og alle konger i Uz og Filisterland, Askalon, Gaza og Ekron og Asdods Rest;

21 Едома й Моава та синів Аммона,

Edom, Moab og Ammoniterne;

22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,

alle Tyruss og Zidons Konger og den fjerne strands Konger hinsides Havet;

23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,

Dedan, Tema og Buz og alle dem med rundklippet Hår;

24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,

alle Arabernes konger og alle Blandingsfolkets Konger, som hor i Ørkenen;

25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,

alle Zimris Konger, alle Elams Konger og alle Mediens Konger;

26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.

alle Nordens Konger, nær og fjern, den ene efter den anden. alle Riger på Jordens Overflade; og Kongen af Sjesjak skal drikke efter dem.

27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.

Og du skal sige til dem: Så siger Hærskarers HERRE, Israels Gud: Drik, bliv drukne og spy, fald og rejs eder ikke mere for Sværdet jeg sender iblandt eder!

28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!

Og hvis de vægrer sig ved at tage Bægeret af din Hånd og drikke, skal du sige til dem: Så siger Hærskarers HERRE: Drikke skal I!

29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!

Thi se, med den By, mit Navn er nævnet over, begynder jeg at handle ilde, og så skulde I gå fri! Nej, I går ikke fri; thi jeg kalder Sværdet hid mod alle dem, som bor på Jorden, lyder det fra Hærskarers HERRE.

30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!

Og du skal profetere alle disse Ord for dem og sige: HERREN brøler fra det høje, løfter sin Røst fra sin hellige Bolig; han brøler over sin Græsgang, istemmer Vinperserråbet over alle, som bor på Jorden.

31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.

Drønet når til Jordens Ende, thi HERREN går i Rette med Folkene; over alt Kød holder han Dom, de gudløse giver han til Sværdet, lyder det fra HERREN.

32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —

Thi så siger Hærskarers HERRE: Se, Ulykken går fra det ene Folk til det andet, et vældigt Vejr bryder løs fra Jordens Rand.

33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

HERRENs slagne skal på den Dag ligge fra Jordens ene Ende til den anden; der skal ikke holdes Klage over dem, og de skal ikke sankes og jordes; de skal blive til Gødning på Marken.

34 Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!

Jamrer, I Hyrder, og skrig, I Hjordens ypperste, vælt jer i Støvet! Thi Tiden, I skal slagtes, er kommet, som en kostelig Skål skal I splintres.

35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.

Hyrderne finder ej Tilflugt, ej Hjordens ypperste Redning.

36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,

Hør, hvor Hyrderne skriger, hvor Hjordens ypperste jamrer! Thi HERREN hærger deres Græsgange,

37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...

og Fredens Vange lægges øde for HERRENs glødende Vrede;

38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.

Løven går bort fra sin Tykning, thi deres Land er lagt øde for det hærgende Sværd, for HERRENs glødende Vrede.