Єремія 20
1 І почув Пашху́р, — Іммерів син, священик, що був ста́ршим нагля́дачем, начальник Господнього дому, — Єремію, що пророкував ці слова́.
Əmdi Immǝrning oƣli, kaⱨin Paxhur — u Pǝrwǝrdigarning ɵyidǝ «amanliⱪ saⱪlax begi»mu idi, Yǝrǝmiyaning bu bexarǝtlǝrni bǝrgǝnlikini anglidi.
2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язни́цю, що була в горі́шній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі.
Paxhur Yǝrǝmiya pǝyƣǝmbǝrni urƣuzdi wǝ uning putini Pǝrwǝrdigarning ɵyidiki «Binyaminning yuⱪiri dǝrwazisi»ning yenidiki taⱪaⱪⱪa saldi.
3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язни́ці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я́ тобі, а тільки Маґор-Міссавів.
Ikkinqi küni, Paxhur Yǝrǝmiyani taⱪaⱪtin boxatti; Yǝrǝmiya uningƣa: — Pǝrwǝrdigar ismingni Paxhur ǝmǝs, bǝlki «Magor-missabib» dǝp atidi, dedi.
4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю́ тебе жа́хом для тебе самого та для всіх твоїх при́ятелів, і вони попа́дають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.
— Qünki Pǝrwǝrdigar mundaⱪ dǝydu: — Mana, Mǝn seni ɵzünggǝ wǝ barliⱪ aƣiniliringgǝ wǝⱨimǝ salƣuqi obyekt ⱪilimǝn; ular düxmǝnlirining ⱪiliqi bilǝn yiⱪilidu; sǝn ɵz kɵzüng bilǝn buni kɵrisǝn; Mǝn barliⱪ Yǝⱨudani Babil padixaⱨining ⱪoliƣa tapxurimǝn; u ularni Babilƣa sürgün ⱪilip elip ketidu ⱨǝmdǝ ularni ⱪiliq bilǝn uridu.
5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здо́буток, і всю коштовність його, та всі скарби́ юдських царів, — усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і ві́зьмуть їх та й відведу́ть їх до Вавилону.
Mǝn bu xǝⱨǝrning ⱨǝmmǝ bayliⱪliri — barliⱪ mǝⱨsulatliri, barliⱪ ⱪimmǝt nǝrsiliri wǝ Yǝⱨuda padixaⱨlirining barliⱪ hǝzinilirini düxmǝnlirining ⱪoliƣa tapxurimǝn; ular ularni olja ⱪilip buliwelip Babilƣa elip ketidu.
6 А ти, Пашхуре, та всі ме́шканці дому твого́ пі́дете до поло́ну. І при́йдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої при́ятелі, яким ти неправдиво пророкував.
Sǝn bolsang, i Paxhur, ⱨǝmmǝ ɵydikiliring birgǝ sürgün bolup ketisilǝr; sǝn Babilƣa kelisǝn; sǝn xu yǝrdǝ dunyadin ketisǝn, xu yǝrgǝ kɵmülisǝn; sǝn ⱨǝm sening yalƣan bexarǝtliringgǝ ⱪulaⱪ salƣan aƣiniliringmu xundaⱪ bolidu.
7 Намовля́в мене, Господи, — і був я намо́влений, Ти взяв міцно мене — й перемі́г! Я став цілий день посміхо́вищем, кожен глузу́є із мене.
I Pǝrwǝrdigar, Sǝn meni ⱪayil ⱪilip [pǝyƣǝmbǝrlikkǝ] kɵndürdüng, mǝn xundaⱪla kɵndürüldüm; Sǝn mǝndin zor kǝlding, xundaⱪla ƣǝlibǝ ⱪilding; mǝn pütün kün tapa-tǝnining obyekti bolimǝn; ⱨǝmmǝ kixi meni mazaⱪ ⱪilidu.
8 Бо коли тільки я говорю́, то кричу́, кличу: „Ґвалт!“та „Грабі́ж“! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміхо́вище.
Mǝn ⱪaqanla sɵz ⱪilsam, «Zorawanliⱪ ⱨǝm bulangqiliⱪ kelidu» dǝp jakarlixim kerǝk; xunga Pǝrwǝrdigarning sɵzi meni pütün kün aⱨanǝt wǝ mǝshirining obyekti ⱪilidu.
9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу!
Lekin mǝn: «Mǝn uni tilƣa almaymǝn, wǝ yaki Uning nami bilǝn ikkinqi sɵz ⱪilmaymǝn» desǝm, Uning sɵzi ⱪǝlbimdǝ lawuldap ot bolup, sɵngǝklirimgǝ ⱪapsalƣan bir yalⱪun bolidu; iqimgǝ siƣduruxⱪa ⱨalim ⱪalmay, eytmay qidap turalmaymǝn.
10 Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“
Xundaⱪ, ⱪiliwerimǝn, gǝrqǝ mǝn nurƣun kixilǝrning piqirlaxⱪan ⱪǝstlirini anglisammu; tǝrǝp-tǝrǝplǝrni wǝⱨimǝ basidu! «Uning üstidin ǝrz ⱪilinglar! Uning üstidin ǝrz ⱪilayli!» dǝp, barliⱪ ülpǝt-ⱨǝmraⱨlirim putlixip ketiximni paylap yürmǝktǝ; ular «U bǝlkim aldinar, xundaⱪ bolƣanda biz uning üstidin ƣǝlibǝ ⱪilimiz, uningdin intiⱪam alalaymiz» deyixiwatidu.
11 Та зо мною Господь, як поту́жний сила́ч, тому ті, хто женеться за мною, спіткну́ться та не перемо́жуть! Будуть сильно вони посоро́млені, бо робили без ро́зуму, — вічний сором їм буде, який не забу́деться!
Lekin Pǝrwǝrdigar bolsa ⱪudrǝtlik wǝ dǝⱨxǝtlik bir palwandǝk mǝn bilǝn billidur; xunga manga ziyankǝxlik ⱪilƣuqilar putlixip ƣǝlibǝ ⱪilalmaydu; ular muwǝppǝⱪiyǝt ⱪazanmiƣaqⱪa, ⱪattiⱪ hijil bolup yǝrgǝ ⱪarap ⱪalidu; ularning bu rǝswaqiliⱪi mǝnggülük bolup, ⱨǝrgiz untulmaydu.
12 А Госпо́дь Савао́т випробо́вує праведного, бачить ни́рки та серце. Хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!
Əmdi Sǝn, i ⱨǝⱪⱪaniylarni sinaydiƣan, insanning wijdani wǝ ⱪǝlbini kɵridiƣan samawi ⱪoxunlarning Sǝrdari bolƣan Pǝrwǝrdigar, ularning üstigǝ bolƣan ⱪisasingni manga kɵrgüzgǝysǝn; qünki mǝn dǝwayimni aldingƣa ⱪoyƣanmǝn.
13 Співайте пісні Господе́ві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиході́їв!
Pǝrwǝrdigarni küy eytip mahtanglar, Uni mǝdⱨiyilǝnglǝr; qünki U namrat kixini rǝzillik ⱪilƣuqilardin ⱪutⱪuzƣan.
14 Прокля́тий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благослове́нний не буде!
Mening tuƣulƣan künümgǝ lǝnǝt bolsun; apam meni tuƣⱪan küni mubarǝk bolmisun!
15 Прокля́тий той муж, який сповісти́в мого батька, гово́рячи: „Народи́лось тобі дитя-хло́пець“, а тим справді потішив його!
Atamƣa hǝwǝr elip: «sanga oƣul bala tuƣuldi!» dǝp uni alamǝt xadlandurƣan adǝmgǝ lǝnǝt bolsun!
16 І бодай стався муж той, немов ті міста́, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він ура́нці, а ле́мент військо́вий у ча́сі полу́дня,
Bu adǝm Pǝrwǝrdigar rǝⱨim ⱪilmay ƣulatⱪan xǝⱨǝrlǝrdǝk bolsun; u ǝtigǝndǝ nalǝ, qüxtǝ alaⱪzadilik quⱪanlirini anglisun —
17 за те, що в утро́бі мене не забив, — і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утро́ба її вагітно́ю навіки була́ б!
qünki u meni baliyatⱪudin qüxkinimdila ɵltürüwǝtmigǝn; apam mening gɵrüm bolsiidi, uning ⱪorsiⱪi mǝn bilǝn tǝng ⱨǝmixǝ qong bolsiidi!
18 Чого́ то з утро́би я вийшов, щоб бачити кло́піт й скорбо́ту, і на́що кінча́ються в соромі ці мої дні?
Nemixⱪa mǝn japa-muxǝⱪⱪǝt, azab-oⱪubǝtni kɵrüxkǝ, künlirimni hijalǝt-aⱨanǝt iqidǝ ɵtküzüxkǝ baliyatⱪudin qiⱪⱪandimǝn?
