Єремія 2
1 І було мені слово Господнє, гово́рячи:
耶和華的話臨到我說：
2 „Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Госпо́дь: Я згадав тобі ласку юна́цтва твого, ту любов, коли ти нарече́на була та за Мною ходила в пустині, в землі незасі́яній.
「你去向耶路撒冷人的耳中喊叫說，耶和華如此說： 你幼年的恩愛， 婚姻的愛情， 你怎樣在曠野， 在未曾耕種之地跟隨我， 我都記得。
3 Ізраїль — то святість для Господа, поча́ток врожа́ю Його. Всі, що їли його, завини́ли, — зло при́йде на них, говорить Господь.
那時以色列歸耶和華為聖， 作為土產初熟的果子； 凡吞吃它的必算為有罪， 災禍必臨到他們。 這是耶和華說的。
4 Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі ро́ди дому Ізраїля!
雅各家、以色列家的各族啊，你們當聽耶和華的話。
5 Так говорить Госпо́дь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддали́лись від Мене й пішли за марно́тою, і стали марни́ми?
耶和華如此說： 你們的列祖見我有甚麼不義， 竟遠離我，隨從虛無的神， 自己成為虛妄的呢？
6 І не спита́ли вони: де Госпо́дь, що нас ви́вів із кра́ю єгипетського, що прова́див Він нас по пустині, по землі степові́й, повній ям, по кра́ю сухому та те́мному, по кра́ю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осі́лась люди́на?
他們也不說： 那領我們從埃及地上來， 引導我們經過曠野， 沙漠有深坑之地， 和乾旱死蔭、無人經過、 無人居住之地的耶和華在哪裏呢？
7 І впрова́див Я вас до родю́чого Кра́ю, щоб їсти плоди́ його й до́бра його. І ви прибули́ й занечи́стили землю Мою, і зробили гидотою спа́дщину Мою.
我領你們進入肥美之地， 使你們得吃其中的果子和美物； 但你們進入的時候就玷污我的地， 使我的產業成為可憎的。
8 Священики не повіли́: де Господь? А ті, хто тримає Зако́на, Мене не пізна́ли, і па́стирі повідпада́ли від Мене, а пророки Ваа́лом пророкува́ли, та за тими пішли, хто вам не допомо́же,
祭司都不說，耶和華在哪裏呢？ 傳講律法的都不認識我。 官長違背我； 先知藉巴力說預言， 隨從無益的神。
9 Тому́ то судитися буду ще з вами, — говорить Госпо́дь, — і з синами синів ваших бу́ду суди́тись!
耶和華說：我因此必與你們爭辯， 也必與你們的子孫爭辯。
10 Бо перейді́ть острови́ хітте́ян, і побачте, і до Кеда́ру пошліть, та пригля́ньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?
你們且過到基提海島去察看， 打發人往基達去留心查考， 看曾有這樣的事沒有。
11 Чи змінив люд богі́в, хоч не Бо́г вони? А наро́д Мій змінив свою славу на те, що не помагає!
豈有一國換了他的神嗎？ 其實這不是神！ 但我的百姓將他們的榮耀換了那無益的神。
12 Здивуйтеся цим, небеса́, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!
諸天哪，要因此驚奇， 極其恐慌，甚為淒涼！ 這是耶和華說的。
13 Бо дві речі лихі Мій наро́д учинив: поки́нули Мене, джерело живої води, щоб собі подовба́ти водозбо́ри, водозбо́ри пола́мані, що води не тримають.
因為我的百姓做了兩件惡事， 就是離棄我這活水的泉源， 為自己鑿出池子， 是破裂不能存水的池子。
14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, наро́джений вдо́ма? Чому ж здо́биччю він?
以色列是僕人嗎？ 是家中生的奴僕嗎？ 為何成為掠物呢？
15 На нього ревуть левчуки́, видають голос свій, і його Край оберну́ли в пустиню, спалили міста́ його, так що немає мешка́нця.
少壯獅子向他咆哮，大聲吼叫， 使他的地荒涼； 城邑也都焚燒，無人居住。
16 Також сини Мемфіса й Тахпенеса на че́репі па́слися в те́бе.
挪弗人和答比匿人也打破你的頭頂。
17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого́, що прова́див тебе по дорозі?
這事臨到你身上，不是你自招的嗎？ 不是因耶和華－你上帝引你行路的時候， 你離棄他嗎？
18 І тепер що́ тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхо́ру? І що тобі до дороги в Ашшу́р? Щоб пити воду з Ріки́?
現今你為何在埃及路上要喝西曷的水呢？ 你為何在亞述路上要喝大河的水呢？
19 Хай карає тебе твоє зло, і відсту́пства твої хай карта́ють тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке́ це, що кинув ти Господа, Бога свого, і стра́ху Мого́ над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.
你自己的惡必懲治你； 你背道的事必責備你。 由此可知可見，你離棄耶和華－你的上帝， 不存敬畏我的心， 乃為惡事，為苦事。 這是主－萬軍之耶和華說的。
20 Бо віддавна зламала ти, до́чко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворо́зки й сказала: Не бу́ду служити! Бо на кожному взгі́р'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти кла́лась блудни́цею.
我在古時折斷你的軛，解開你的繩索。 你說：我必不事奉耶和華； 因為你在各高岡上、各青翠樹下屈身行淫。
21 А Я ж посадив був тебе виноградом добі́рним, уве́сь він — насіння правди́ве! І я́к ти змінилась Мені на ви́родка винограду чужого?
然而，我栽你是上等的葡萄樹， 全然是真種子； 你怎麼向我變為外邦葡萄樹的壞枝子呢？
22 Тому то хоч би ти й поми́лася лу́гом, і ми́ла багато собі зажила́ б, проте пля́мою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!
你雖用鹼、多用肥皂洗濯， 你罪孽的痕跡仍然在我面前顯出。 這是主耶和華說的。
23 Як ти зможеш сказати: „Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила?“Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти нароби́ла, пустотли́ва верблю́дко, що кру́тиш дороги свої!
你怎能說： 我沒有玷污、沒有隨從眾巴力？ 你看你谷中的路，就知道你所行的如何。 你是快行的獨峰駝，狂奔亂走。
24 Ти — як дика осли́ця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жада́нні своєї душі, — хто заве́рне її в час її похотли́вости? Усі, хто шукає її, не пому́чаться, — зна́йдуть її в її місяці!
你是野驢，慣在曠野， 慾心發動就吸風； 起性的時候誰能使牠轉去呢？ 凡尋找牠的必不致疲乏； 在牠的月份必能尋見。
25 Стримуй но́гу свою, щоб не бути їй бо́сою, і від пра́гнення горло своє. А ти кажеш: „Пропало, вже ні, бо я покохала чужих — і за ними піду́“.
我說：你不要使腳上無鞋， 喉嚨乾渴。 你倒說：這是枉然。 我喜愛別神，我必隨從他們。
26 Як для зло́дія сором, коли буде зло́влений, так себе осоро́мив Ізра́їлів дім, вони та царі їхні, їхні зве́рхники, й їхні священики, й їхні пророки,
賊被捉拿，怎樣羞愧， 以色列家和他們的君王、首領、 祭司、先知也都照樣羞愧。
27 що гово́рять до дерева: „Ти батько мій“, а до каменя: „Ти мене породив“. Бо до Мене вони повернулись плечи́ма, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: „Устань та спаси нас!“
他們向木頭說：你是我的父； 向石頭說：你是生我的。 他們以背向我， 不以面向我； 及至遭遇患難的時候卻說： 起來拯救我們。
28 А де ж твої бо́ги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти́ тебе в час твого лиха, бож в тебе богі́в, скільки міст твоїх, Юдо!
你為自己做的神在哪裏呢？ 你遭遇患難的時候， 叫他們起來拯救你吧！ 猶大啊，你神的數目與你城的數目相等。
29 Чого вам зо Мною змага́тися? Усі ви відпа́ли від Мене, говорить Господь.
耶和華說： 你們為何與我爭辯呢？ 你們都違背了我。
30 Нада́рмо Я бив синів ваших, — науки вони не взяли́, а ваших пророків ваш меч поз'їда́в, немов лев той вини́щувач!
我責打你們的兒女是徒然的， 他們不受懲治。 你們自己的刀吞滅你們的先知， 好像殘害的獅子。
31 О ви, поколі́ння, — почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізра́їля Я? Чи може землею великої те́мряви? Чому ж каже наро́д Мій: „Ми вільно буя́ємо, — вже не прийдемо до Тебе?“
這世代的人哪， 你們要看明耶和華的話。 我豈向以色列作曠野呢？ 或作幽暗之地呢？ 我的百姓為何說： 我們脫離約束，再不歸向你了？
32 Чи панна забуде оздо́бу свою, нарече́на — про стрі́чки свої? А наро́д Мій про Мене забув незчисле́нні вже дні!
處女豈能忘記她的妝飾呢？ 新婦豈能忘記她的美衣呢？ 我的百姓卻忘記了我無數的日子！
33 Як ти вправно дорогу свою повела́, щоб шукати коха́ння! Тому́ то дороги свої призвича́їла ти до злочи́нства,
你怎麼修飾你的道路要求愛情呢？ 就是惡劣的婦人你也叫她們行你的路。
34 і навіть на по́лах одежі твоєї знахо́диться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гаря́чому, але понад усім тим
並且你的衣襟上有無辜窮人的血； 你殺他們並不是遇見他們挖窟窿， 乃是因這一切的事。
35 ти кажеш: „Невинна я, — Його гнів відверну́вся від мене направду“. Ось Я буду змага́тись з тобою за те, що ти кажеш: „Я не прогрішила“!
你還說：我無辜； 耶和華的怒氣必定向我消了。 看哪，我必審問你； 因你自說：我沒有犯罪。
36 На́що тиня́єшся ти, і міняєш дорогу свою́? Таж ти посоро́млена будеш Єгиптом, як ти посоро́млена від Асирі́ї!
你為何東跑西奔要更換你的路呢？ 你必因埃及蒙羞， 像從前因亞述蒙羞一樣。
37 І звідти ти ви́йдеш, зала́муючи свої руки на своїй голові, бо повідкида́в Господь тих, на кого ти наді́ялася, і не будеш ти мати в них у́спіху“.
你也必兩手抱頭從埃及出來； 因為耶和華已經棄絕你所倚靠的， 你必不因他們得順利。
