Єремія 18
1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
The word that came to Jeremiah from Yahweh, saying,
2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.
“Arise and go out to the potter's house, for I will have you hear my word there.”
3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.
So I went out to the potter's house, and behold! The potter was working on the potter's wheel.
4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.
But the object of clay that he was molding was ruined in his hand, so he changed his mind and made another object that seemed good in his eyes to do.
5 І було мені слово Господнє, говорячи:
Then the word of Yahweh came to me, saying,
6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
“Should I not be able to act like this potter with you, house of Israel?—this is Yahweh's declaration. Behold! Like clay in a potter's hand—that is how you are in my hand, house of Israel.
7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,
At one moment, I may proclaim something about a nation or a kingdom, that I will drive it out, tear it down, or destroy it.
8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.
But if the nation about which I have made that proclamation turns from its evil, then I will relent from the disaster that I was planning to bring upon it.
9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
At another moment, I may proclaim something about a nation or a kingdom, that I will build it up or plant it.
10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.
But if it does evil in my eyes by not listening to my voice, then I will stop the good that I had said I would do for them.
11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!
So now, speak to the men of Judah and the inhabitants of Jerusalem and say, 'Yahweh says this: See, I am about to form disaster against you. I am about to devise a plan against you. Repent, each person from his wicked way, so your ways and your practices will bring good to you.'
12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“
But they will say, 'This is no use. We will act according to our own plans. Each one of us will do what his evil, stubborn heart desires.'
13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
Therefore Yahweh says this, 'Ask the nations, who has ever heard of such a thing as this? The virgin Israel has committed a horrible act.
14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?
Does the snow in Lebanon ever leave the rocky hills on its sides? Are the mountain streams coming from far away ever destroyed, those cold streams?
15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,
Yet my people have forgotten me. They have made offerings to useless idols and been made to stumble in their paths; they have left the ancient paths to walk lesser paths.
16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.
Their land will become a horror, an object of everlasting hissing. Everyone who passes by her will shudder and shake his head.
17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“
I will scatter them before their enemies like an eastern wind. I will show them my back, and not my face, on the day of their disaster.'”
18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“
So the people said, “Come, let us make plots against Jeremiah, since the law will never perish from the priests, or advice from the wise men, or words from the prophets. Come, let us attack him with our words and no longer pay attention to anything he proclaims.”
19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!
Pay attention to me, Yahweh, and listen to the voice of my enemies.
20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!
Will disaster from them really be my reward for being good to them? For they have dug a pit for me. Remember how I stood before you to speak for their welfare, to cause your fury to turn away from them.
21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!
Therefore give their children over to famine, and give them to the hands of those who use the sword. So let their women become bereaved and widows, and their men be killed, and their young men killed by the sword in battle.
22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.
Let a distressed shout be heard from their houses, as you suddenly bring raiders against them. For they have dug a pit to capture me and have hidden traps for my feet.
23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!
But you, Yahweh, you know all of their plans against me to kill me. Do not forgive their iniquities and sins. Do not wipe their sins away from you. Instead, let them be overthrown before you. Act against them in the time of your wrath.
