Єремія 18
1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
耶和华的话临到耶利米说：
2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.
“你起来，下到窑匠的家里去，我在那里要使你听我的话。”
3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.
我就下到窑匠的家里去，正遇他转轮做器皿。
4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.
窑匠用泥做的器皿，在他手中做坏了，他又用这泥另做别的器皿；窑匠看怎样好，就怎样做。
5 І було мені слово Господнє, говорячи:
耶和华的话就临到我说：
6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
“耶和华说：以色列家啊，我待你们，岂不能照这窑匠弄泥吗？以色列家啊，泥在窑匠的手中怎样，你们在我的手中也怎样。
7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,
我何时论到一邦或一国说，要拔出、拆毁、毁坏；
8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.
我所说的那一邦，若是转意离开他们的恶，我就必后悔，不将我想要施行的灾祸降与他们。
9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
我何时论到一邦或一国说，要建立、栽植；
10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.
他们若行我眼中看为恶的事，不听从我的话，我就必后悔，不将我所说的福气赐给他们。
11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!
现在你要对犹大人和耶路撒冷的居民说：‘耶和华如此说：我造出灾祸攻击你们，定意刑罚你们。你们各人当回头离开所行的恶道，改正你们的行动作为。’
12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“
“他们却说：‘这是枉然。我们要照自己的计谋去行。’各人随自己顽梗的恶心做事。”
13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
所以，耶和华如此说： 你们且往各国访问， 有谁听见这样的事？ 以色列民行了一件极可憎恶的事。
14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?
黎巴嫩的雪从田野的磐石上岂能断绝呢？ 从远处流下的凉水岂能干涸呢？
15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,
我的百姓竟忘记我， 向假神烧香， 使他们在所行的路上，在古道上绊跌， 使他们行没有修筑的斜路，
16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.
以致他们的地令人惊骇， 常常嗤笑； 凡经过这地的必惊骇摇头。
17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“
我必在仇敌面前分散他们， 好像用东风吹散一样。 遭难的日子，我必以背向他们， 不以面向他们。
18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“
他们就说：“来吧！我们可以设计谋害耶利米；因为我们有祭司讲律法，智慧人设谋略，先知说预言，都不能断绝。来吧！我们可以用舌头击打他，不要理会他的一切话。”
19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!
耶和华啊，求你理会我， 且听那些与我争竞之人的话。
20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!
岂可以恶报善呢？ 他们竟挖坑要害我的性命！ 求你记念我怎样站在你面前为他们代求， 要使你的忿怒向他们转消。
21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!
故此，愿你将他们的儿女交与饥荒和刀剑； 愿他们的妻无子，且作寡妇； 又愿他们的男人被死亡所灭， 他们的少年人在阵上被刀击杀。
22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.
你使敌军忽然临到他们的时候， 愿人听见哀声从他们的屋内发出； 因他们挖坑要捉拿我， 暗设网罗要绊我的脚。
23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!
耶和华啊，他们要杀我的那一切计谋， 你都知道。 不要赦免他们的罪孽， 也不要从你面前涂抹他们的罪恶， 要叫他们在你面前跌倒； 愿你发怒的时候罚办他们。
