Єремія 18
1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
上主有話傳給耶肋米亞說：
2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.
「起來，下到陶工家裏去，在那裏我要讓你聽到我的話」。
3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.
我便下到陶工家裏，見他正在輪盤上工作。
4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.
陶工用泥做的器皿，若在他手中壞了，他便再做，或做成另一個器皿，全隨陶工的意思去做。
5 І було мені слово Господнє, говорячи:
於是上主的話傳給我說：
6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
「以色列家，我豈不能像這陶工一樣對待你們﹖──上主的斷語──以色列家! 看，你們在我手中，就像泥土在陶工手中一樣。
7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,
我一時可對一個民族，或如同國家，決意要拔除，要毀壞，要消滅；
8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.
但是我要打擊的民族，若離棄自己的邪惡，我也反悔，不再給他降原定的災禍。
9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
或者，我一時想對一個民族或一個國家，決意要建設，要栽培，
10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.
但若她行我不喜歡的事，不聽從我的聲音，我也要反悔，不再給她許過的恩惠。
11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!
現在你可告訴猶大人和耶路撒冷的居民說：上主這樣說：看，我已給你們安排了災禍，定了懲罰你們的計劃，希望你們每人離棄自己的邪道，改善自己的途徑和作為」。
12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“
他們反倒答說：「已沒有希望弓! 因為我們願隨從自己的計謀，各按自己頑固的惡意行事」。
13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
為此上主這樣說：「你們可到各民族去詢問：有誰聽到了像這樣的事﹖以色列處女做出了極可憎的事。
14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?
黎巴嫩山巔的巖石豈能缺少積雪﹖叢山間湧流的冰泉，豈能涸竭﹖
15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,
但我的人民卻忘掉了我，向「虛無」獻香，滑出了自己的正道，離開舊日的行徑，而走上了小道，不平坦的路，
16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.
使自己的地域變為驚愕的原因，取笑的目標；凡經過這 中2 的人，莫不驚異搖首。
17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“
我必像一陳東風在敵人面前將他們吹散；在他們滅亡之日，我必使你們只見我背，不見我面」。
18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“
他們說：「來，我們合謀陷害耶肋米亞! 因為沒有司祭，法律不會因此廢止；沒有智者，計謀不會因此缺乏；沒有先知，神諭不會因此斷絕。來，我們用舌頭評擊他，不注意他的一切 勸告」。
19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!
上主，願你俯聽我，請聽我敵人的聲明。
20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!
難道該以怨報德嗎﹖他們竟掘下陷阱來陷害我的生命! 望你記憶：我曾在你面前為他們求情，替他們挽回你的盛怒。
21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!
為此，你應使他們的子女遭受饑荒，任人屠殺；使他們的婦女喪予居寡，使他們的男人死於瘟疫，使他們的青年在戰埸上死於刀下。
22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.
當你引匪隊突擊他們時，願從他們的屋裏可聽到哭聲，因為他們掘了陷阱捕捉我，在我腳下設下羅網。
23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!
如同你，上主，你知道他們對我的一切計劃是要殺害我；請你不要寬恕他們的過惡，不要由你面前抹去他們的過惡，務使他們倒仆在你面前；在你發怒時，求你報復他們。
