Єремія 15
1 І промовив до мене Господь: Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм, — то душа Моя до наро́ду цього́ не звернулася б! Віджени їх із-перед Мого лиця, і нехай повихо́дять!
Then Yahweh said to me, “Even if Moses or Samuel were standing in front of me, I would still not be in favor of this people. Send them out from before me, for them to go away.
2 І буде, як скажуть до тебе вони: „Куди пі́демо?“то скажеш до них: Так говорить Господь: Хто на смерть — ті на смерть, і хто на меча́ — на меча́, і хто на го́лод — на го́лод, а хто до поло́ну — в поло́н.
It will happen that they will say to you, 'Where should we go?' Then you must say to them, 'Yahweh says this: Those who are for death should go to death; those who are for the sword should go to the sword. Those who are for famine should go to famine; and those who are for captivity should go to captivity.'
3 І Я навіщу́ їх чотирьома́ способа́ми, говорить Госпо́дь: мечем, щоб побити, і псами, щоб їх волочи́ти, і пта́ством небесним, і земно́ю звіри́ною, щоб же́рли та ни́щили.
For I will assign them to four groups—this is Yahweh's declaration—the sword to slaughter some, the dogs to drag some away, the birds of the skies and the beast of the earth to consume and destroy some.
4 І Я дам їх на по́страх усім ца́рствам землі за Манасі́ю, Єзекіїного сина, царя Юдиного, за те, що́ зробив був він в Єрусалимі.
I will make of them a horrifying thing to all the kingdoms of the earth, because of what Manasseh son of Hezekiah, king of Judah, did in Jerusalem.
5 Бо хто зми́лується над тобою, о Єрусалиме? І хто співчуття́ тобі ви́явить? І хто зве́рне з путі, щоб тебе запита́ти про пово́дження?
For who will have compassion for you, Jerusalem? Who will grieve for you?
6 Ти покинув Мене, — промовляє Господь, — відступи́вся наза́д, тому Я простягнув Свою руку на те́бе, і знищив тебе́, — утоми́вся Я жа́лувати!
You have forsaken me—this is Yahweh's declaration—you have gone back from me. So I will strike you with my hand and destroy you. I am tired of having mercy on you.
7 І ві́ячкою їх розві́яв по бра́мах землі, позбавив дітей, і погуби́в Свій наро́д, бо вони не верну́лись з доріг неправдивих своїх,
So I will winnow them with a pitchfork at the gates of the land. I will bereave them. I will destroy my people since they will not turn from their ways.
8 — у Мене більше було́ його вдів, як морсько́го піску́! А на матір юна́цтва, — спровадив опі́вдні грабі́жника їм, нагло кинув на неї страхі́ття та жах, —
I will make their widows number more than the sands of the seashore. Against the mothers of young men I will send the destroyer at noonday. I will make shock and horror suddenly fall on them.
9 зомлі́ла вона, що сімо́х породила, ви́дихнула свою душу, зайшло сонце її, коли був іще день, засоро́милася та збенте́жилась. А решту їх Я дам під меча́ перед їхніми ворогами, говорить Господь.
The mother who has borne seven children will waste away. She will gasp. Her sun will set while it is still day. She will be ashamed and embarrassed, for I will give those who remain to the sword in the presence of their enemies —this is Yahweh's declaration.”
10 Горе мені, моя мати, що ти породила такого мене́, чоловіка сварли́вого та чоловіка сутя́жного для всієї землі! Ніко́му я не позича́в, і ніхто мені не боргува́в, та всі проклинають мене́.
Woe to me, my mother! For you have borne me, I who am a man of controversy and argument through all the land. I have not lent, nor has anyone lent to me, but they all curse me.
11 Промовив Господь: Я справді підси́лю на добре тебе, Я справді вчиню́, що проси́тиме ворог тебе́ за час зла й за час у́тиску!
Yahweh said: “Will I not rescue you for good? I will certainly make your enemies beg for help in the time of calamity and distress.
12 Чи можна зламати залі́зом залі́зо із пі́вночі й мідь?
Can one smash iron? Especially iron from the north that is mixed with bronze?
13 Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, і не за ці́ну, але́ за гріхи твої всі, у всіх границях твоїх.
I will give to your enemies your wealth and treasures as free plunder. I will do this because of all your sins committed within all your borders.
14 І вчиню́, що ти будеш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запала́в в Моїм гніві, і над вами пала́тиме він!
Then I will make you serve your enemies in a land that you do not know, for a fire will ignite, kindled in my wrath against you.”
15 Ти, Господи, знаєш усе, — згадай же мене́ й заступися за ме́не, і помсти́ся над тими, що го́нять мене! На до́вгу Свою терпеливість до них мене не бери, знай, що сором носив я за Тебе!
Yahweh, you know! Remember me and help me. Bring vengeance for me against those who persecute me. You are patient, but do not allow them to take me away; know that I suffer reproach for your sake.
16 Як тільки слова́ Твої знахо́дилися, то я їх поїда́в, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого́, бо кли́калось Йме́ння Твоє надо мною, о Господи, Боже Савао́те!
Your words have been found, and I consumed them. Your words became to me a joy and the delight of my heart, for I bear your name, Yahweh, God of hosts.
17 Не сидів я на зборі весе́лому та не радів, — через руку Твою я самі́тний сидів, бо Ти гнівом напо́внив мене.
I did not sit in the circle of those who celebrated or rejoiced. I sat in solitude because of your powerful hand, for you filled me with indignation.
18 Чому біль мій став вічний, а рана моя невиго́йна, що не хоче заго́їтись? Чи справді Ти станеш мені як обма́нний поті́к, що во́ди його висиха́ють?
Why is my pain ongoing and my wound incurable, refusing to be healed? Will you be like deceitful waters to me, waters that dry up?
19 Тому́ Господь так відказав: Якщо ти наве́рнешся, то тебе́ приверну́, і перед лицем Моїм станеш, а як здобу́деш дорогоці́нне з нікче́много, бу́деш як у́ста Мої: до тебе самі вони зве́рнуться, а не ти до них зве́рнешся!
Therefore Yahweh said this, “If you repent, Jeremiah, then I will restore you, and you will stand before me and serve me. For if you separate the foolish things from the precious things, you will be like my mouth. The people will come back to you, but you yourself must not go back to them.
20 І дам Я тебе для оцьо́го наро́ду за му́ра міцно́го із міді, і будуть вони воювати з тобою, та не перемо́жуть тебе: бо Я буду з тобою, щоб спасати тебе й щоб тебе рятува́ти, говорить Господь!
I will make you like an impenetrable bronze wall to this people, and they will wage war against you. But they will not defeat you, for I am with you to save and rescue you—this is Yahweh's declaration—
21 І вряту́ю тебе з руки злих, і з рук наси́льників тих тебе ви́зволю!“
for I will rescue you from the hand of the wicked and redeem you from the hand of the tyrant.”
