Єремія 13
1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.
Voici ce que le Seigneur me dit: Va, et procure-toi une ceinture de lin, et tu la mettras sur tes reins, et tu ne la laveras pas dans l’eau.
2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.
Et je me procurai cette ceinture, selon la parole du Seigneur, et je la mis autour de mes reins.
3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:
Et la parole du Seigneur me fut adressée une seconde fois, disant:
4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.
Prends la ceinture que tu t’es procurée, qui est autour de tes reins; et te levant, va vers l’Euphrate, et cache-la dans le trou d’un rocher.
5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
Et j’allai, et je la cachai près de l’Euphrate, comme le Seigneur m’avait ordonné.
6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.
Et il arriva, après plusieurs jours, que le Seigneur me dit: Lève-toi, va vers l’Euphrate, et tires-en la ceinture que je t’ai ordonné d’y cacher.
7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!
Et j’allai vers l’Euphrate, et je creusai, et je tirai la ceinture du lieu où je l’avais cachée; et voilà que la ceinture était pourrie, de telle sorte qu’elle n’était propre à aucun usage.
8 І було мені слово Господнє, говорячи:
Et la parole du Seigneur me fut adressée, disant:
9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
Voici ce que dit le Seigneur: Ainsi je ferai pourrir l’orgueil de Juda et l’orgueil excessif de Jérusalem;
10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!
Ce peuple très méchant, qui ne veut pas entendre mes paroles et qui marche dans la dépravation de son cœur, qui a couru après des dieux étrangers, afin de les servir et de les adorer; et il sera comme cette ceinture, qui n’est propre à aucun usage.
11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!
Car comme la ceinture s’attache aux reins d’un homme, ainsi je me suis uni étroitement toute la maison d’Israël et toute la maison de Juda, dit le Seigneur, afin qu’elles fussent mon peuple, et mon nom, et ma louange, et ma gloire, et elles ne m’ont pas écouté.
12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“
Tu leur diras donc cette parole: Voici ce que dit le Seigneur, Dieu d’Israël: Toute petite bouteille sera remplie de vin. Et ils te diront: Est-ce que nous ignorons que toute petite bouteille sera remplie de vin?
13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.
Et tu leur diras: Voici ce que dit le Seigneur: Voilà que moi je remplirai d’ivresse tous les habitants de cette terre, et les rois de la race de David qui sont assis sur le trône, et les prêtres et les prophètes, et tous les habitants de Jérusalem;
14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!
Et je les disperserai en séparant un homme de son frère; et les pères et les fils pareillement, dit le Seigneur; je n’épargnerai pas, et je n’accorderai rien, je n’aurai pas assez de pitié pour ne pas les perdre entièrement.
15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!
Ecoutez et prêtez l’oreille. Ne vous enorgueillissez point; parce que c’est le Seigneur qui a parlé.
16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.
Rendez gloire au Seigneur votre Dieu, avant que les ténèbres viennent, et avant que vos pieds heurtent contre des montagnes obscures; vous attendrez la lumière, et le Seigneur la changera en ombre de mort et en une profonde obscurité.
17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!
Si vous n’écoutez pas cela, mon âme pleurera en secret à cause de votre orgueil: mon œil pleurant pleurera et fera couler des larmes, parce que le troupeau du Seigneur a été pris.
18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
Dis au roi et à la souveraine: Humiliez-vous, asseyez-vous, parce que de votre tête est tombée la couronne de votre gloire.
19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!
Les villes du midi sont fermées, et il n’y a personne qui les ouvre; tout Juda a été transféré par une transmigration entière.
20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?
Levez vos yeux, et voyez, vous qui venez de l’aquilon; où est le troupeau qui t’a été donné, ton troupeau glorieux?
21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?
Que diras-tu lorsque Dieu te visitera? c’est toi qui as enseigné tes ennemis contre toi-même, et qui les a instruits en exposant ta tête: est-ce que les douleurs ne te saisiront pas comme une femme en travail?
22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“— за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!
Que si tu dis en ton cœur: Pourquoi sont venus sur moi ces maux? C’est à cause de la multitude de tes iniquités qu’a été mise à découvert ta honte et qu’ont été souillées les plantes de tes pieds.
23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!
Si un Ethiopien peut changer sa peau, ou un léopard ses couleurs variées, vous aussi, vous pourrez faire le bien, quoique vous ayez appris le mal.
24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:
Je les disperserai comme la paille qui par le vent est emportée dans le désert.
25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!
C’est là ton sort et la part que je t’ai mesurée, dit le Seigneur, parce que tu m’as oublié, et que tu t’es confiée dans le mensonge;
26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:
De là vient que moi aussi j’ai exposé ta nudité, et qu’a paru ton ignominie,
27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“
Tes adultères, tes hennissements et le crime de ta fornication; sur les collines, dans les campagnes, j’ai vu tes abominations. Malheur à toi, Jérusalem! tu ne te purifieras pas en marchant à ma suite; jusques à quand encore?
