Єремія 13
1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.
Angraeng mah kai khaeah hae tiah ang thuih; Caeh ah loe, puu ngan kazii to la ah; na kaengah zaeng ah, tui suisak hmah, tiah ang naa.
2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.
Angraeng ih lok baktih toengah, kazii to ka lak moe, kaeng ah ka zaeng.
3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:
To pacoengah Angraeng ih lok kai khaeah angzoh let,
4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.
kaeng ah nang zaeng ih kazii to lah loe, angthawk ah, Euphrates vapui ah caeh loe, thlungkhaw thungah hawk ah, tiah ang naa.
5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
To pongah Angraeng mah ang thuih ih lok baktih toengah, ka caeh moe, Euphrates vapui taengah ka hawk.
6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.
Ni paroeai akra pacoengah, Angraeng mah kai khaeah, Angthawk ah, Euphrates vapui ah caeh loe, kazii to la ah, tiah ang naa.
7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!
Euphrates ah ka caeh, ka takaeh moe, ka hawkhaih ahmuen hoiah kazii to ka lak let; khenah, kazii loe hmawn ving boeh moe, patoh thai ai boeh.
8 І було мені слово Господнє, говорячи:
To pacoengah Angraeng ih lok to kai khaeah angzoh,
9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
Judah hoi Jerusalem amoekhaih loe to tiah kam rosak han, tiah Angraeng mah thuih.
10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!
Hae ih kahoih ai kaminawk, ka lok tahngaih koeh ai kaminawk, angmacae ih palung mah thuih ih lok baktiah caeh kaminawk, a toksak pae hanah kalah sithawnawk hnukah bang moe, krang bok hanah caeh kaminawk loe tidoeh avang ai, hae kazii baktiah om o tih.
11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!
Kazii loe kami ih kaengah zaeng baktih toengah, Israel imthung takoh hoi Judah imthung takohnawk boih mah, kai ih acaeng, kai ih ahmin, ka lensawkhaih hoi ka hmin pakoeh ah oh o thai hanah, kaimah khaeah kang zaeng, toe nihcae mah ka lok hae tahngai o ai.
12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“
To pongah pailang to misurtui hoiah koi o sak ah, tiah thuih ih lok to nihcae khaeah thui paeh, tiah Israel Angraeng Sithaw mah ang naa: to naah nihcae mah, Pailang to misurtui hoi koisak boih han angaih, tiah panoek ai kami ah maw ka oh o? tiah na naa o nahaeloe,
13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.
nihcae khaeah, khenah, hae prae thungah kaom kami boih, David ih angraeng tangkhang nuiah anghnu siangpahrangnawk boih, qaimanawk, tahmaanawk hoi Jerusalem ah kaom kaminawk boih, mu ka paquisak moe,
14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!
maeto hoi maeto kang daengsak han, ampanawk hoi acaanawk doeh nawnto ka vah han, tiah Angraeng mah thuih; ka tahmen mak ai, ka pathlung mak ai, palungnathaih tawn ai ah, nihcae to ka hum han, tiah Angraeng mah thuih, tiah thui paeh, tiah ang naa.
15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!
Tahngai oh loe, naa to patueng oh; amoek o hmah; Angraeng mah lokthuih boeh.
16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.
Khoving moe, khoving maenawk nuiah khok na ae o ai nathuem, aanghaih na zing o moe, anih mah aanghaih to duekhaih tahlip ah omsak ai nathuem, anghmang kathok khoving ah angcoengsak ai nathuem ah, Angraeng na Sithaw to pakoeh oh.
17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!
Toe na tahngai o ai nahaeloe, nam oek o haih pongah kamtueng ai ahmuen ah ka hinghaih to qah khing tih; Angraeng ih tuunawk to misong ah caeh o haih ving boeh pongah, palungnat hoiah ka qah ueloe, mikkhraetui longhaih hoiah ka om tih boeh.
18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
Siangpahrang hoi siangpahrang zu khaeah, na thacakhaih hoi na lensawkhaih sui lumuek loe, na lu nui hoiah krah tih boeh.
19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!
Aloih bang ih vangpuinawk loe khaa o tih, mi mah doeh paong mak ai; Judah acaeng boih misong ah hoi o tih; misong ah caeh o haih boih tih.
20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?
Dan o tahang ah loe, aluek bang hoiah angzo kaminawk to khen ah; nang khaeah kang paek ih kranghoih tuunawk loe naa ah maw oh o boih?
21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?
Na nuiah ukkung ah oh moe, nangmah hoi nawnto amyok hanah, nihcae to na patuk pongah, Angraeng mah dan ang paek naah kawbangmaw na thuih han? Nongpata mah ca tapen tom nathuem ih kana baktiah na pauep mak ai maw?
22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“— за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!
Tipongah maw hae hmuennawk hae ka nuiah oh? tiah na thuih nahaeloe, na zaehaih pongah ni, na canghnak to angthlaeh moe, na khoknawk to amtueng, tiah panoek ah.
23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!
Ethiopia kami mah a nganhin amkhraih thai maw? To tiah ai boeh loe kaithlaeng mah ahin rong amkhraih thai maw? Amkhrai thaih nahaeloe, kahoih ai hmuen sah zong nangcae doeh, kahoih hmuen to na sah o thai tih, tiah thui paeh, tiah ang naa.
24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:
To pongah praezaek ih takhi mah canghii hmuh phaeng baktih toengah, nangcae to kang haehsak boih han.
25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!
Kai nang pahnet moe, amsawnlok to na tang pongah, nang han kang tah pae ih na taham loe to tiah oh, tiah Angraeng mah thuih.
26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:
Azathaih na panoek hanah na canghnak to mikhmai khoek to kang thlaeh pae tahang han.
27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“
Zu sava nuiah na sak ih nongpa nongpata zaehaih, na cukhaih, tangyat zawhhaih, azawn ih maesomnawk nuiah na sak ih panuet thok hmuennawk to ka hnuk boeh. Aw Jerusalem, khosak na bing boeh! Ciimcai ai ah nasetto maw na oh han vop? tiah Angraeng mah thuih.
