Єремія 12
1 Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правува́тися буду з Тобою: чому́ то дорога безбожним щасти́ться, чому́ то спокійні всі зра́дники?
Vous êtes trop juste, ô Yahweh; pour que je dispute contre vous; je veux seulement parler justice avec vous: Pourquoi la voie des méchants est-elle prospère; pourquoi tous les perfides vivent-ils en paix?
2 Ти їх посадив — і вони вкорени́лись, ростуть і прино́сять плоди́. Ти близьки́й в устах їхніх, та далекий від їхніх серде́ць.
Vous les plantez, et ils prennent racine; ils croissent, et ils portent du fruit; vous êtes près de leur bouche; et loin de leur cœur.
3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи́ їх, немов на зарі́з ту отару, і признач їх на день побиття́!
Et vous, Yahweh, vous me connaissez, vous me voyez, et vous sondez ce que mon cœur est pour vous. Enlevez-les comme des brebis, pour la boucherie; vouez-les pour le jour du massacre!
4 Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме, і со́хнути буде трава всього поля за зло її ме́шканців? Гине худо́ба та пта́ство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!
Jusques à quand le pays sera-t-il en deuil, et l’herbe de tous les champs sera-t-elle desséchée? A cause de la méchanceté de ceux qui y habitent, bétail et oiseaux périssent; car ils disent: « Il ne verra pas notre fin! »
5 Як ти з пі́шими бігав, і вони тебе зму́чили, то як будеш змагатися з кі́ньми? Ти в спокі́йному кра́ї безпечний, та що будеш робити в пові́дді Йорда́ну?
Si tu cours avec des piétons et qu’ils te fatiguent, comment lutteras-tu avec des cavaliers? S’il te faut une terre de paix pour avoir confiance, que feras-tu contre les lions du Jourdain?
6 Бо також твої бра́ття та дім твого ба́тька — і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, — не вір їм, коли й добре тобі говори́тимуть!
Car tes frères mêmes et la maison de ton père, eux-mêmes te trahissent; eux-mêmes crient derrière toi à pleine voix; ne te fie pas à eux quand ils te disent de bonnes paroles.
7 Поки́нув Я Свій дім, залиши́в спа́док Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.
J’ai quitté ma maison, j’ai délaissé mon héritage, j’ai livré l’objet de mon amour aux mains de mes ennemis.
8 Спа́док Мій Мені став, мов лев той у лісі, — свій голос дав проти Мене, тому́ то його Я знена́видив.
Mon héritage est devenu pour moi comme un lion dans la forêt; il a élevé contre moi la voix; aussi l’ai-je pris en haine.
9 Чи для Мене спа́док Мій, — хижий птах різноба́рвний, що хижі птахи́ позліта́лись круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову́ звірину́, спрова́дьте, щоб же́рли!
Mon héritage est-il un vautour bigarré, contre lequel les vautours fondent de tous côtés? Venez, rassemblez toutes les bêtes des champs, amenez-les à la curée!
10 Числе́нні па́стирі попсува́ли Мого виноградника, потопта́ли Мій у́діл, Мій улю́блений уділ вони обернули на голу пустиню!
De nombreux bergers ont détruit ma vigne, foulé aux pieds mon domaine; ils ont changé le lot qui m’était cher en désert, en dévastation.
11 Обернули його на спусто́шення, він при Мені у жало́бі, спусто́шений, увесь Край опусті́лий, — бо ніко́го нема, хто б поклав це на серце собі!
On en a fait une ruine; dévasté, il est en deuil devant moi; tout le pays est saccagé, car personne ne l’a pris à cœur.
12 Поприхо́дять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжира́є від кра́ю землі й аж до кра́ю землі, миру не буде для всякого тіла!
Sur toutes les collines du désert arrivent les dévastateurs; car le Yahweh a un glaive qui dévore, d’un bout à l’autre du pays; il n’y a pas de salut pour toute chair.
13 Пшеницю посіяли, те́рня ж пожали, наму́чилися, та не мали кори́сти. І буде вам сором за ваші плоди́ через лю́тість Господнього гніву!
Ils ont semé du froment, ils moissonnent des épines; ils ont dépensé leurs forces, mais sans profit. Ayez honte de ce que vous récoltez: c’est l’effet de l’ardente colère de Yahweh.
14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотика́ються того спа́дку, що Я дав на спа́дщину наро́ду Моєму Ізраїлеві: Ось Я повирива́ю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з сере́дини їхньої.
Ainsi parle Yahweh sur tous mes méchants voisins qui s’attaquent à l’héritage que j’ai donné à mon peuple d’Israël: Voici que je vais les arracher à leur sol, et j’arracherai du milieu d’eux la maison de Juda.
15 І станеться, як Я їх повирива́ю, то верну́ся й помилую їх, і кожного з них приверну́ до спа́дщини його, і кожного до кра́ю його.
Mais, après que je les aurai arrachés, j’aurai de nouveau compassion d’eux, et je les ramènerai chacun dans son héritage, chacun dans son pays.
16 І буде, якщо вони справді навча́ться доріг наро́ду Мого, щоб присягатися Йме́нням Моїм: „ Як живий Господь“, — як вони присягати навчили наро́д Мій Ваалом, то збудуються серед наро́ду Мого!
Et s’ils apprennent les voies de mon peuple, en jurant par mon nom: « Yahweh est vivant! », comme ils ont appris à mon peuple à jurer par Baal, ils seront établis au milieu de mon peuple.
17 А якщо не послухають, то ви́рву наро́д цей, вирива́ючи та вигубля́ючи, каже Господь!“
Mais s’ils n’écoutent pas, j’arracherai cette nation; je l’arracherai et la détruirai, — oracle de Yahweh.
